Умовні знаки / Минуле та сучасність Краківського базару
серпень - листопад 2015
вул. Раппопорта, 8
Інсталяція "Умовні знаки" є спробою маркування найстарішого, сьогодні неіснуючого єврейського кладовища у Львові (за будівлею колишнього єврейського шпиталю на вулиці Раппапорта, 8) та спробою збереження зв'язку між минулим та сьогоденням.
Місце
Старий єврейський цвинтар вперше згадується у міських хроніках 27 травня 1414 році. Майєр Балабан зафіксував і описав його у своїх працях. Він згадує, що тут було поховано чимало видатних рабинів і лідерів єврейської громади Львова. Офіційно цвинтар був закритий 22 серпня 1855 року через загрозу епідемії. Коли місто було окуповано німцями у 1941 році, львівський єврейський цвинтар став одним із сотень інших, які було зруйновано під час війни. Вже у 1947 році на цьому місці було відкрито продуктовий ринок, який офіційно називався "Центральний", а неофіційно – "Краківський".
Невеличкий сквер за колишньою будівлею єврейського шпиталю (сьогодні пологове відділення) – єдина ділянка, яка уціліла з єврейського кладовища. Станом на сьогодні не існує чітко визначеного входу до збереженої ділянки цвинтаря: відвідувачам доводиться проходити через ворота для машин швидкої допомоги пологового будинку, обходячи ріг будівлі – тільки так можна потрапити у цю частину, яка зараз використовується пацієнтами лікарні і їх відвідувачами, а також мешканцями сусідніх будинків. Складно віднайти інформацію про історію цього місця у навколишньому міському просторі. Щодня на ринок приходять сотні людей, не замислюючись про його минуле. Водночас, пам'ять про це місце продовжує жити у людській свідомості, у фольклорі, міських легендах.
Ізраїльська архітекторка Роніт Ломброзо розробила проект на вшанування цвинтаря – "Меморіальний парк Бесойлем". Проект було відібрано на відкритому конкурсі "Місця єврейської історії Львова", організованого Центром міської історії, Львівською міською радою і GIZ.
Інсталяції "Умовні знаки" – це спроба показати тяглість між двома об'єктами – кладовищем і базаром – незважаючи на драматичний переломний момент в історії. І єврейський цвинтар, якому майже шістсот років, і теперішній базар, збудований у радянські часи, відіграють важливу роль у житті міста, хоч і з різних перспектив. Задум інсталяції – не звинувачувати у не-пам'ятанні, а збудувати зв'язок між двома модальностями цього місця – минулим і сучасним.
Взявши за основу умовні позначення єврейських кладовищ із довоєнних карт Львова, автори й авторки створили "умовний знак" – дерев'яну трикутну лавку. Знак став місцем експозиції з інформацією про історію цього місця, текстами, фотографіями і свідченнями усної історії. Трикутна лавка перетворилася на місце, де можна зупинитися і поринути в роздуми про значення цієї дільниці. Вона пов'язала минуле – старе кладовище і людей, які тут поховані, – з людьми, які працюють і живуть на території ринку сьогодні. Запросила сісти, відпочити і поміркувати – створити живий пам'ятник на карті Львова.
Готуючи інсталяцію, студенти вдавалися до різних методів і застосовували різні техніки: архівні дослідження, візуальну антропологію, включене спостереження і глибинні інтерв'ю з мешканцями сусідніх будинків, працівниками Краківського базару. Вони з подивом сприйняли те, що майже всі опитувані чудово знали, що раніше тут був цвинтар. Вони чули розповіді про дітей, які гралися тут наприкінці 1940-х, коли цвинтар ще існував, легенди про привидів і духів, а також чутки про майбутню долю цього місця. Цитати з цих інтерв'ю стали ілюстрацією того, як історія живе у місцях з таким складним і неоднозначним минулим.
Авторки проекту:
Александра Васілєвска (Польща), Єкатєріна Кузнєцова (Росія), Ала Сідаровіч (Білорусь), Александра Ґжемска (Польща), Аґнєшка Захарєвіч (Польща), Ольга Вуйцик (Україна), Софія Газдан (Росія).
Куратори: Андрій Лінік, Анна Чеботарьова (Центр міської історії)
Воркшоп є частиною програми літньої школи "Єврейська історія, багатоетнічне минуле та спільна спадщина: міський досвід Східної Європи".
Виставка стала частиною публічної програми Літньої школи "Єврейські дні у Ратуші"
та фестивалю єврейської культури "LvivKlezFest".