Радянська молодь, ритуали незгоди та нормалізація
Володимир Окаринський, Богдан Шумилович, Аймар Венцель
24 вересня 2019 / 16.00
Бібліотека Центру міської історії
Хоча радянська влада з підозрою, а часто і вороже ставилася до західної популярної культури, комуністи залюбки включали елементи цієї ж культури для розробки власного соціалістичного поп-стилю. Прикладами можуть служити творчість Карела Гота, Марелі Родовіч чи таких гуртів як "Весёлые ребята" або "Смерічка". Головною вимогою було створення не масової культури, а культури для мас. Щоб відволікти молодь від "ворожої" і "капіталістичної" музики використовували різні методи – від загроз і покарань, до переконувань та створення власних "імітацій". Влада намагалася створити альтернативне майбутнє, в якому не буде місця шоу бізнесу, а пануватиме щирість, щастя і добро. Але незважаючи на бажання соціалістичних еліт, західна музики впевнено опановувала серця радянської молоді.
Під час семінару відбудуться презентації трьох дослідників:
- Володимир Окаринський (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка) "Поширення нерадянської музики серед молоді на заході Радянської України (1960-ті – поч. 1980-х років)"
- Богдан Шумилович (Центр міської історії ) "В боротьбі за серця: дослідження смаків української молоді на початку 1980х років"
- Аймар Венцель (Університет Тарту) "Радянський естонський панк: опір, пастіш і націоналізм"
Мови семінару - англійська та українська.
Володимир Окаринський
кандидат історичних наук, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка (Україна) Історик, антрополог, кандидат історичних наук (2001), доцент кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичної науки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Основні наукові інтереси охоплюють: контркультурні студії, нонконформізм, альтернативні життєві стилі в Україні модерної доби. Окремі публікації були присвячені локальній історії (Тернополя), молодіжному рухові, долі цивільного населення і неповнолітніх у військових конфліктах. Автор кількох монографій та співавтор кількох колективних монографій. Остання книга “Тернопіль: місто, люди, історія (від давнини до 1991 р.)” (2017). Член Міжнародної асоціації гуманітаріїв.
Богдан Шумилович
в Центрі міської історії є керівником “Міського медіа архіву”, читає лекції, бере участь у розробці тематичних виставок Центру міської історії та робить дослідження. Основним фокусом його роботи є медіа-історія та історія телебачення у Центрально-Східній Європі та СРСР, а також взаємодія цифрової історії і традиційної історіографії. Цікавиться також медіа-мистецтвом, візуальними дослідженнями (visual studies), міськими просторовими практики та міською творчістю (креативним містом та креативністю у місті).
Аймар Венцель
PhD, старший науковий співробітник з етнології на Кафедрі етнології в Університеті Тарту. Працював у Естонському літературному музеї, Естонській Академії наук, Естонському національному музеї. Він отримав науковий ступінь з соціальної антропології у Галле-Віттенберзькому Університеті імені Мартіна Лютера. З 1995 р. проводить періодичні етнографічні дослідження у Західному Сибіру, Якутії і Східній Німеччині. Основні теми його досліджень – це економічна і судова антропологія, музичні культури, процеси ідентичності і приналежності у музичній індустрії. Член Міжнародної асоціації дослідження популярної музики, бере участь у роботі Центрі підвищення кваліфікації з культурології у співпраці з Університетом Тарту. Автор книги “Моя Якутія”.