Архівіст приєднався до чату: як творяться архіви соціальних медіа та що є можливим при їх дослідженні

Запрошуємо на міський семінар Тараса Назарука, під час якого дослідник підсумує роботу над створенням Телеграм-архіву війни та представить проєкт свого дисертаційного дослідження про формати доступу та роботи з архівами соціальних медіа.

Із початком російського повномасштабного вторгнення, у Центрі міської історії розпочали архівування відкритих даних про досвіди війни крізь призму Телеграму, однієї з найпопулярніших платформ соціальних медіа в Україні. Ключовою метою було збереження матеріалів цифрового походження, що з одного боку є ефемерними і вразливими за своєю природою, а з іншого – належатимуть до ключових джерел для подальших досліджень досвідів війни. Те, що розпочалось як екстренна ініціатива без навиків архівування соціальних медіа, перетворилось в архів 2711 каналів та чатів загальним обсягом 28 Тб даних, розподілених по 37 тематичним колекціям.

З огляду на відсутність усталеної методології чи правових норм, а також дискусію про зміну архівної парадигми (Cook, 2013), архівування соціальних медіа як частини культурної спадщини перебуває у своєрідній "сірій" зоні й стикається з низкою етичних, методологічних та юридичних викликів. Чи можливі такі архіви поза архівними інституціями? Як збирати та зберігати дані й кому вони належать? Як робити такі джерела доступними для дослідників, а найголовніше – зважати на відповідальність перед користувачами та спільнотами, звідки ці джерела походять?

Тарас Назарук розповість про наявну на цей момент архітектуру тривалого збереження Телеграм-архіву війни та перші експерименти з форматами доступу до архіву, що лежать в основі його дисертаційного дослідження про соціальні медіа як архівні джерела.

Cook, T. Evidence, Memory, Identity, and Community: Four Shifting Archival Paradigms. Arch Sci 13, 95–120 (2013).

Зображення

Верхнє: фрагмент обкладинки дворічного звіту проєкту "Телеграм-архів війни"