Політика пам’яті та символічний простір міста: приклади Харкова і Львова

Останнє десятиліття в Центрально-Східній Європі позначилося "вибухом політики пам’яті". Гострі дебати про минуле, нові меморіали, пам’ятники, музеї, історичні фільми та романи здомінували публічний дискурс. Пам'ять і комемораційні практики стали сферами конкуренції в публічних обговореннях і діях. Роль минулого і його репрезентації виявилася однією з найбільш запотребуваних, дискутованих і опрацьованих тем серед істориків, політологів, соціологів, культурологів.

На цьому семінарі ми говорили про те, як політика пам’яті впливає на зміну міського ландшафту та ідентичність міста. Ірина Склокіна та др. Вікторія Середа представили свої дослідження, які простежують зміни політики пам’яті в радянському і сучасному Харкові та Львові, фокусуючись на пам'ятниках, меморіальних таблицях як найбільш вагомих маркерах міського ландшафту.

Ірина Склокіна: Політика памяті про Другу світову у творенні образу радянського і сучасного Харкова 

Політика пам'яті про Другу світову війну у Харкові завжди була проблематичною - як з огляду на нищівні поразки радянської армії, пов'язані з цим містом, так і з огляду на насиченість символічного простору міста знаками імперського та "столичного" періоду його розвитку. Однак, офіційна радянська пам'ять про Другу світову зіграла важливу роль у творенні образу Харкова як міста, цілком лояльного до радянської влади, значущого в масштабах СРСР та соціалістичного блоку. Дослідження політики щодо поховань часів війни, змін у топоніміці та зведенні пам'ятників показують процес локалізації воєнних міфів, диференціації пам'яті різних груп та зростання зв'язку пам'яті про війну зі сферою повсякденності та практиками споживання. Яким чином трансформувалася офіційна політика пам'яті міської влади від кінця 1980-х до сьогодні? Які актори грають провідні ролі у перетворенні символічного простору Харкова сьогодні, а також у трансляції чи деконструкції радянської версії вшанування пам'яті про Другу світову? Яким є вплив становлення суспільства споживання на практики згадування війни? Ці та інші питання в доповіді Ірини Склокіної (за матеріалами двох проектів: у рамках Geschichtswerkstatt Europa (2011-2012 рік) та "Регіон, нація та інше. Міждисциплінарне та міжкультурне переосмислення України".

Вікторія Середа: Політика пам’яті і міський ландшафт Львова

У презентації розглядаються зміни, що відбулися в політиці пам’яті Львова, і те, як вони позначилися на змінах його символічного простору після Другої світової війни. Розглянуто процеси внутрішньої та ідеологічної реконструкції пам’яті у львівському міському середовищі. У дослідженні аналізуються два рівні – символічна структура міської політики пам’яті та її вплив на колективні ідентичності львів’ян. Для цього проводився контент-аналіз пам’ятників і меморіальних таблиць, який дав змогу описати основні тенденції змін у символічній структурі міського ландшафту. Як засвідчує аналіз, творення нової моделі чи моделей міського минулого відбувається шляхом руйнування чи реартикуляції старих місць пам'яті і витворення нових, що поєднують у собі елементи європейського національного, регіонального і локального минулого. Далі розглянуто вплив процесів (пере)означення міського простору на ідентичності сучасних мешканців Львова. Проаналізовано ефективність політики пам’яті та рівень її інтерналізації, описано можливі стратегії опору. Ці та інші питання в доповіді Вікторії Середи (за матеріалами трьох проектів: "Львів - Донецьк: соціологічний аналіз групових ідентичностей та ієрархії соціальних лояльностей" (2004), "Львівська ідентичність" (2008),  "Region, Nation, and Beyond" (2013).

Зображення

Верхнє: Повалений пам'ятник маршалу Жукову, Харків