Цісар прибуває!
2.9.2020
Команда проєкту Інтерактивний Львів презентує мультимедійну історію про візити імператора Франца Йосифа до Львова.
Яке місто побачив цісар Франц Йосиф, коли вперше відвідав Львів у 1851 році?
"Текла смердюча Полтва, про закриття якої тоді ніхто і не мріяв. Життя жевріло в старому середмісті, а вулиці Ягеллонська, Сикстутська і Коперника були майже незабудовані. На Пекарську, Личаківську і Куркову ввечері йти було небезпечно. З підвалів старого театру біля костелу єзуїтів ще забирали гроби, залишені від монастиря. Картину доповнювали обгорілі стіни будинку університету. Найкращими спорудами були відновлена після пожежі Ратуша і будинок театру". Так про Львів середини ХІХ століття пізніше писала урядова "Gazeta Lwowska".
А вже через п'ять десятиліть, під час короткого візиту в 1903 році, президент міста шкодував, що не встигає показати Францу Йосифу усіх змін, які тут відбулися за його правління (водогін, каналізація, електрифікація, побудова нового Міського театру та багато іншого).
Це історія Львова через призму візитів першої особи імперії. За час свого майже 70-річного правління (з 1848 до 1916) імператор Австрійської імперії Франц Йосиф відвідував Львів п'ять разів. Щоразу це була неабияка подія, і щоразу місто поставало в іншому світлі.
Львів показували цісарю, а цісаря – львів'янам. Урочисті ритуали та маршрути цісаря ретельно продумались та планувались. Через них можна побачити більше, аніж просто прогулянку імператора. Зокрема, можемо простежити зміни в політиці імперії, процеси формування спільнот (у тому числі національних), а також трансформацію самого міста.
Традиція візитів перших осіб держави збереглась дотепер. Чимало "цісарських" об'єктів Львова несуть свою почесну місію крізь століття, приймаючи високих гостей і сьогодні.
Тож запрошуємо відвідати Львів XIX - початку ХХ століття разом із Францом Йосифом!
Автор публікації
Мультимедійна історія створена в рамках семінарів Інтерактивного Львова.
Учасники та учасниці: Василь Расевич, Роман Мельник, Роксоляна Головата, Роман Лехнюк, Ольга Заречнюк, Тарас Назарук, Софія Дяк.
Зображення:
Верхнє: Генрик Родаковські, з Колекції Muzeum Narodowe w Krakowie