Результати конкурсу "Карантинні досвіди"

Команда Центру міської історії, Програм культурології, соціології та Магістерської програми з історії Українського католицького університету дякує усім, хто у травні та червні 2020 року ділилися своїми особистими та сімейними історіями, радостями і тривогами, досягненнями і сумнівами, хто надсилали вірші і щоденники, есеї та спостереження. Завдяки цим розповідям ми відчували себе частиною "карантинної спільноти" – людей, для яких пандемія стала спільним викликом.

На конкурс "Карантинні досвіди" надійшов 231 лист – електронні та написані від руки – з усіх куточків України, а також з-поза її меж. Автори й авторки текстів – чоловіки і жінки віком від 8 до 73 років, мешканці та мешканки великих міст, сіл та містечок, люди різних професій (вчительки, інженери, науковці, журналістки, музиканти, лікарі), пенсіонерки, школярі та студентки, – усі в різних формах та жанрах оповідали про свій унікальний досвід. Упродовж майже двох місяців журі уважно читали ці тексти у декілька етапів. Кожна робота отримала окремий семизначний шифр, аби оцінювання відбувалося наосліп. Після низки обговорень ми дійшли до спільного рішення.
Отож, маємо приємність поділитися результатами Конкурсу:

• розповідь Наталі з Києва про будні карантину великої родини, коли у трьох кімнатах ділять час і простір люди різних поколінь і професій, серед яких також один іноземець, отримує першу премію;
• дві другі премії – щоденник музиканта Ескена з Сімферополя, який зараз мешкає у Львові, та спостереження за появою Homo Covid від львівської есеїстки та поетки Марії;
• три треті премії – історія пенсіонерки Надії з Дніпра, яка перед самим початком карантину почала працювати санітаркою; діалог журналістки Олени з її дитиною, яка от-от має народитися; оповідь Анжели з Ізраїлю, яка провідувала батьків у Запоріжжі і була змушена залишитися в Україні довше, ніж спершу планувала.

Також нам приємно повідомити, що журі вирішило привітати додатковими нагородами ще декілька робіт. У них звучать голоси, які ми рідко чуємо в історіях про карантинні досвіди: розповідь учня 9 класу з Києва Ростислава, який заново відкрив важливість людського спілкування, Євгенії з невеликого села на Львівщині, яка попри небезпеки працює на роботі, що служить багатьом людям, В'ячеслава з Донецька, який поділився з нами "історією хвороби" та замальовками з життя Києва, та Людмили з Тернополя, яка надихає долати біль і залишатися оптимісткою.

Ми ще раз висловлюємо вдячність усім учасникам і учасницям конкурсу. На жаль, ми не можемо вручити премії за усі глибокі й цікаві розповіді. Однак, ми сподіваємося, що карантинні досвіди будуть почуті – наступним етапом конкурсу запланована публікація за його результатами. Детальніше про її формат та обсяг ми повідомимо згодом.

Зображення

Верхнє: Марек Ґриґель // колекція "Архів 404", Міський медіаархів