Огляд книг про Голокост у Польщі

Дискусії про офіційну політику пам’яті щодо Голокосту в сучасній Польщі привертають увагу медіа та викликають гострі дискусії у соціальних форумах, як всередині країни, так і на міжнародному рівні. Водночас важливо бачити їх у контексті довготривалих та глибоких досліджень, що ведуться у польських інституціях. Цілий ряд польських авторів, передусім з середовища, що сформувалось навколо Центру вивчення Голокосту Польської академії наук, працюють в сфері академічних досліджень цієї травматичної теми. Публікації, як наукові, так і більш публіцистичні часто провокують бурхливі дискусії та спонукають до складного, але важливого осмислення минулого.

2-томне видання "Dalej jest noc. Losy Żydów w wybranych powiatach okupowanej Polski" за редакцією Яна Грабовського та Барбари Енгелькінг стало наслідком 5-річної роботи дев’яти фахових дослідників/ць, які вивчали процес Голокосту в дев’яти окремих повітах. З огляду на те, що територіальні рамки проекту охоплювали територію міжвоєнної Польщі, в одному із опублікованих текстів, що мав би особливо зацікавити українського читача, йдеться про події у Золочівському повіті (частина сучасної Львівщини). Редакторським колективом задекларовано мікроісторичний підхід як такий, що найкраще надається при дослідженні Голокосту в локальному вимірі і цього правила намагались дотримуватись. В книзі особливо детально розглядаються стратегії виживання євреїв, яким вдалося здійснити втечу під час ліквідацій гетто та депортацій до нацистських концтаборів. В значній мірі їхнє подальше життя залежало від місцевого неєврейського населення і власне поведінці "сусідів" – поліцейських, пожежників, лісників, учасників руху опору, звичайних селян – приділяється чимало уваги і case studies, що їх проаналізували автори, вказують на широкий діапазон можливих сценаріїв, інколи досить непередбачуваних, та їх мінливість. Варто зазначити, що в польському медіапросторі публічні дискусії щодо цього видання розпочались ще до його офіційної презентації і не припиняються вже впродовж кількох місяців.

Ще одне 2-томне видання "Pod klątwą. Społeczny portret pogromu kieleckiego" можна означити як майстерно здійснену Джоанною Токарською-Бакір антропологічну реконструкцію погрому в Кельце у 1946 р. – чи не наймасштабнішого випадку антиєврейського насильства у післявоєнній Європі. В книзі йдеться не просто про перебіг погрому, але й про ширший соціальний контекст, у якому він відбувся. Серед іншого авторка намагається простежити механізми мобілізації келецьких погромників, як самі вони пояснювали свої дії після притягнення до відповідальності, які настрої панували серед тих, хто "просто" спостерігав, в тому числі представників владних інституцій. Своє дослідження Токарська-Бакір доповнила значною за об’ємом публікацією документів, переважно свідченням жертв, свідків та винуватців, задокументованими в ході розслідування погрому.

Книга Яцека Леоцяка "Biografie ulic. O żydowskich ulicach Warszawy: od narodzin po Zagładę" – це своєрідний путівник по дванадцятьох столичних вулицях, які були компактно замешкані євреями, а під час нацистської окупації включені до складу Варшавського гетто. Оповідь про кожну з вулиць складається із трьох частин – "Історія", "Часи гетто" та "Епілог" – і розкриває сторінки життя, загибелі, спротиву, виживання, затирання та повернення пам’яті про єврейську Варшаву. Видання добре проілюстроване, містить численні світлини, фрагменти мап та аерофотозйомки часів Другої світової війни, що наближають процес читання до рівня своєрідної мандрівки у часі.

Врешті, "Sendlerowa. W ukryciu", книга журналістки за фахом і психологині за освітою Анни Біконт, вирізняється на фоні інших видань, про які йдеться у цьому огляді. По-перше, вона є скоріше публіцистичною, хоча й написана на основі потужної джерельної бази, зокрема матеріалів з приватних архівів. По-друге, книга присвячена біографії однієї, хоч і дуже знакової для польського наративу про Другу світову війну людини – Праведниці народів світу Ірени Сендлер. Історія її участі у порятунку варшавських євреїв, переважно дітей, вписана Біконт у павутину соціальних зв’язків між рятівниками/цями та тими, кому вони допомагали. Часто відносини між ними були досить непростими і не вписуються в рамки усталеного історіографічного канону. Окремий сюжет – Сендлер і польська влада, зміни у ставленні – від підозр до намагань існтрументалізації – до неї та її соратників і безпосередньо їхнє пристосування до життя в післявоєнній польській дійсності, переповненій у тому числі антисемітизмом.

Запрошуємо до читання і нагадуємо, що бібліотека працює з понеділка по четвер із 10:00 до 18:00, у п’ятницю – з 10:00 до 17:00.

Автор огляду - Андрій Усач, історик

Зображення

Верхнє: Agencja Gazeta