Серія міських прогулянок про письменниць міжвоєнного та радянського періодів у Львові

Ідуть жінки з неймовірно тонкими таліями.

Вони наче вирізані з модного журналу,

і не можуть з’явитися в житті поза цими кольоровими журналами.

Дебора Фоґель, Soir de Paris

Прогулянки стали частиною публічної програми до виставки "Зузанна Ґінчанка. Тільки щастя – це справжнє життя". Виставка була своєрідною спробою візуалізувати особистість та творчість польської поетки єврейського походження (1917-1943/44), а прогулянки дозволяли пізнавати історію літературного середовища через простір міста.

У  міжвоєнний та повоєнний час – як, зрештою, і досі – жінки мусили вперто виборювати своє місце на культурній сцені, де режисерами і сценаристами були чоловіки. Жінки трактувалися як віддзеркалення чоловічих стереотипів і прагнень, що водночас становило для жінок спокусу додаткового кар’єрного "бонусу" – за умови, що жінка погоджується на таку роль. Для багатьох жінок додатковим бар’єром було ще й походження: міжвоєнна Польща та СРСР – не кажучи про нацистську Німеччину – були державами, не надто толерантними до меншин.

Історії львівських письменниць, про яких буде йти мова в цій прогулянці, багато в чому подібні й несхожі. Зузанна Ґінчанка, Ірина Вільде, Рахеля Ауербах, Мілена Рудницька, Катря Гриневичева, Анна Ковальська, Галіна Ґурська, Марія Струтинська, Дебора Фоґель, Ольга Дучимінська, Дарія Віконська – мали різне етнічне походження (польське, українське, єврейське), писали різними мовами і здебільшого – хоч і ходили одними й тими ж вулицями – не перетиналися через відносну ізольованість різнонаціональних культурних середовищ у місті. Але для кожної з них Львів був важливим топосом – хоч дехто прожив тут усе життя, а для декого місто стало недовгим, але яскравим епізодом.

Є ще одна точка, яка для всіх цих письменниць стала спільним драматичним досвідом – це Друга світова війна. Дехто з них її не пережив, але навіть із тих, що вижили, мало хто повернувся до Львова. З-поміж героїнь прогулянки таких письменниць є лише дві – Ірина Вільде та Ольга Дучимінська, – але й вони опинилися по різні боки радянської репресивної машини…

Прогулянки відбувались 13, 20, 27 жовтня українською мовою. Прогулянка 8 грудня проходила в межах "Вікенду зі Зузанною Ґінчанкою" польською мовою. Участь безкоштовна.

Міські прогулянки у тандемі підготували та провели Ірина Фрис та Остап Сливинський.

Організатори

• Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Львів
• Музей літератури ім. Адама Міцкевича у Варшаві
• Фонд польського сучасного мистецтва, Варшава

Патронат
Генеральне консульство Республіки Польща у Львові

Партнери
• Дім Франка, Львів
• Кафедра польської філології Львівського національного університету ім. Івана Франка, Львів
• Інститут Адама Міцкевича, Варшава
• Асоціація авторів ZAiKS, Варшава

Зображення

Верхнє, Галерея: Ірина Середа