Координатор між кафедрою сучасної історії Мюнхенського університету Людвіга Максиміліана та Інститутом сучасної історії ім. Лейбніца. У 2024 році він захистив кандидатську дисертацію про вплив Другої світової війни та Голокосту на єврейську громаду Житомира. У своїх дослідженнях та викладанні Тобіас зосереджується на міжвоєнній Європі, націонал-соціалізмі та радянській історії, приділяючи особливу увагу меншинам.

Його поточний дослідницький проєкт присвячений життю та спадщині Євгена Коновальця, лідера ОУН, у міжвоєнний період. Попри його видатну роль в українському національному русі, Коновалець отримав відносно мало академічної уваги, особливо за межами України. Дослідження має на меті реконструювати його біографію з чітким фокусом на політичній кар'єрі, починаючи зі студентських років у Львові. Коновалець брав участь у невдалій боротьбі за незалежність України після російської революції і відігравав ключову роль у діаспорній спільноті до заснування ОУН у 1929 році. Проєкт зосереджується на тому, як Коновалець перетворив ОУН на найуспішнішу українську націоналістичну організацію і чому ОУН розпалася майже одразу після його смерті. Коновалець був убитий агентом НКВС у 1938 році, після чого організація розкололася на дві конкуруючі фракції (Мельника і Бандери).

Під час своєї резиденції у Центрі міської історії Тобіас шукатиме джерельні матеріали, що стосуються життя Коновальця до еміграції, а також українського національного руху у пізньогабсбурзькому Львові. Він також планує відвідати Львівський обласний державний архів, де зберігаються відповідні фонди, зокрема, про українські студентські гуртки у 1910-х роках.