Кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Маріупольського державного університету. У 1996 закінчив Маріупольський державний університет за спеціальністю "Історія". У 2003 захистив кандидатську дисертацію на тему "Культурний розвиток грецької спільноти України в другій половині XX століття" в Інституті історії України НАН України (Київ). Має 26 річний досвід викладацької і наукової діяльності, викладає історичні, політологічні дисципліни та дисципліни з соціальної комунікації.

Лауреат Нагороди ім. Виговського від Інституту Східної Європи Варшавського університету (2017), в рамках якої проходив стажування в Католицькому університеті Любліна та Університеті Вармії і Мазурії (Ольштин). Був запрошеним дослідником в Латвійському університеті (2020) та Інституті політичних студій Яна Скютте Університету Тарту (2021). Був академічним координатором проєкту Еразмус+ "Переосмилюючи регіональні студії: Балто-Чорноморський зв'язок" та очолював Центр Балто-Чорноморських студій Маріупольського державного університету.

Серед останніх публікацій – статті у колективних монографіях видавництва "Springer" – "Між історією та пропагандою: Естонія та Латвія в російських історичних наративах", "Російсько-українська війна на Донбасі: історія як інструмент пропаганди" та у ряді закордонних спеціалізованих виданнях – "Секьюритизація пам'яті в період пандемії: кейси Росії та Латвії", "Політика пам'яті в Латвії та Україні" тощо.

Академічні інтереси: політика пам'яті, усна історія, етнополітика, студії з націоналізму, політичний розвиток Балтійських країн.

Отримав стипендію в Центрі міської історії в співпраці з Люндським університетом. Бере участь в проєктах документування досвідів російської агресії проти України.