Історик Олег Разиграєв досліджує історію Волині та Східної Галичини у першій половині ХХ ст. У 2009 р. він здобув науковий ступінь кандидата історичних наук у Волинському національному університеті імені Лесі Українки в м. Луцьку, а у  2010 р. – науковий ступінь доктора гуманістичних наук в галузі історії в Університеті Марії Кюрі-Склодовської (м.  Люблін, Польща). Наприкінці 2015 р. здобув вчене звання доцента, а у березні 2021 р. став науковим співпрацівником Інституту історії Польської академії наук (Варшава).

Олег Разиграєв брав участь у багатьох колективних грантових проектах, а саме: "Суспільство Другої Речі Посполитої" (2010–2013 рр., Інститут історії ПАН, РП); "Поєднання через важку пам'ять. Волинь 1943": громадсько-освітній польсько-український проект (2012 р., Люблін, РП); "Перша світова війна на польських землях. Очікування – досвід – наслідки" (2014–2018 рр., Інститут історії ПАН, РП); "Обличчя суспільного бунту в Другій Речі Посполитій у добу великої кризи (1930–1935 рр.)" (2014–2019 рр., Вроцлавський університет, РП); індивідуальний грант Канадського інституту українських студій Альбертського університету на 2016–2017 рр. З 2017 р. Разиграєв О. В. учасник наукових семінарів та видавничих серій Інституту національної пам’яті Польщі присвячених комуністичному руху та східним воєводствам Другої Речі Посполитої. З квітня 2018 р. – учасник дослідницької програми "Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 рр." (Український католицький університет, м. Львів). З травня 2020 р. учасник освітнього курсу "Геноцид євреїв Європи: історична перспектива та підходи до вивчення" (Український центр вивчення історії Голокосту).

Стажувався в Ягеллонському університеті (2014 р.), Українському католицькому університеті (2018-2019 рр.), Німецькому історичному інституті у м. Варшава (2021 р.).

Під час резиденції у Львові дослідник працюватиме над докторською дисертацією, яка присвячена історії пенітенціарної системи на Волині та Східній Галичині у міжвоєнний період. Історик досліджуватиме повсякдення кримінальних та політичних в’язнів Східної Галичини між двома світовими війнами, прагнучи висвітлити питання класифікації ув’язнених; простежити процес їхнього потрапляння до тюрми та адаптації до нових реалій; порушити проблеми, пов’язані з харчуванням, працею, освітою та релігійними практиками ув’язнених; з’ясувати причини та способи втечі з в’язниці; простежити контакти ув’язнених з родинами та громадськими організаціями; вивчити проблеми, пов’язані з постпенітеніарим життям.