Моніка Бєсага, аспірантка Ягеллонського університету в Кракові зі спеціальності "юдаїка". Моніка пише дисертацію на тему єврейських громадських бібліотек у Польщі в міжвоєнний період, розглядаючи три основних аспекти: організацію бібліотек, їхня типологію і читачів. Основний фокус в дослідженні робиться на місці бібліотек у міському просторі та їхніх стосунках з іншими інституціями міста.

Мета проекту "Публічні бібліотеки в міському просторі Львова міжвоєнного періоду" – показати на мапі міста численність і різноманітність бібліотек, які існували в місті до Другої світової війни. Читальні, абонементи й бібліотеки, які є наріжними каменями освіти, культури та науки, а також скарбницею культурної спадщини, як правило, є непомітними елементами міського простору. Відновлення місця на мапі міста навіть лише частини з них може відкрити новий погляд на місто книги, яке служить всім своїм мешканцям незалежно від їхнього суспільного статусу та національності.

Львів у міжвоєнний період був одним з найважливіших центрів освіти та культури Польщі. Тут існували наукові, культурні, освітні, громадські товариства, чотири вищі школи: Університет ім. Яна Казимира, Політехніка, Ветеринарна академія і Вища школа зовнішньої торгівлі. Жодна з цих установ не могла належно функціонувати без відповідного наукового підґрунтя, де ключовим компонентом була бібліотека. Фонди львівських наукових та університетських бібліотек, серед яких перше місце посідали фонди Національної бібліотеки ім. Оссолінських, чисельно перевершували навіть колекції краківських установ. Однак не варто забувати про мозаїку дрібних читальних залів, абонементів і бібліотек, призначених для конкретних професійних і релігійних організацій, членів асоціацій, організацій, політичних партій і шкіл, які також додають місту колориту.

Починаючи з ХІХ сторіччя, боротьба з неписьменністю серед нижчих верств суспільства не мала б жодних шансів на успіх, якби не мережа читалень і бібліотек, де нові читачі знаходили відповідні книги та розвивали власні зацікавлення. Враховуючи, що у ХХ сторіччі Львів був багатонаціональним і його заселяли українці, поляки, євреї, німці і вірмени, бачимо, що ми маємо справу зі справжньою мозаїкою читалень і бібліотек, які не тільки задовольняли інтелектуальні потреби і соціалізацію читачів, а й накопичували культурну спадщину кожної етнічної групи, створюючи національні культурні центри. Тільки доповнивши мапу міста усі цими установами, можемо говорити про Львів як центр науки і культури.

Під час перебування на стипендії у Центі міської історії Моніка Бєсага досліджувала єврейські бібліотеки в колишній Східній Галичині з особливим акцентом на Львові. Результатом стала база даних бібліотек, яка містить дані про локацію, рік заснування закладу, бібліотечні фонди. Це дослідження буде основою для ширшої бази даних бібліотек Львова, яку згодом планується візуалізувати на карті в рамках проекту "Інтерактивний Львів".