Анастасія є докторанткою на програмі культурної соціології в Університеті Амстердаму. Вона здобула ступінь магістра у Європейському університеті Санкт-Петербурга (Росія). Провадила дослідження про дисциплінарні практики висхідних мереж утилізації і товаризації відходів. Її кандидатська дисертація "Міська естетика у пост-переприсвоєних містах з німецьким минулим: практики оцінки і творення естетичних рис архітектури" відслідковує практики творення "прекрасної" і "потворної" архітектури, і те, який вплив мають оцінювання і переживання естетичного на архітекторів, містопланувальників, міських чиновників і активістів. Коло наукових інтересів – на перетині культурної соціології, урбаністики  і науково-технічних студій.

Що може розповісти нам міське планування, те, як воно сприймається, проживається і твориться, про міські політичні режими і уявлення? Коли йдеться про архітектуру і забудоване середовище, як "історичне" стає автентичним, а відтак - "прекрасним", і чи має "прекрасне" політичне забарвлення? Чому бруківка, соціалістичні бетонні блоки і колір цегли стають основними об’єктами оскарження і занепокоєнь громадськості у конкретних переприсвоєних містах? Щоб зрозуміти взаємозв’язки між міськими питаннями, їх естетичними властивостями і політичними уявленнями, які вони підтримують або спростовують, слід збагнути, що таке естетична оцінка чогось. Проект Анастасії Головнева ставить питання про те, як "знання", "перевірка" і "відчування" того, що є історичним, автентичним, сучасним, європейським, здійснюються різними фахівцями-урбаністами у двох містах після переприсвоєння – Вроцлаві у Польщі та Клайпеді у Литві.