Міські еліти Львова — простір, практики і саморепрезентація
Др. Владислава Москалець
Проект фокусується на економічних елітах, які діяли в міському просторі Львова в другій половині 19 на початку 20 століття. Це був період стрімкого розвитку міста, зростання його значення, час розбудови і трансформацій міського простору. Це період приходу до влади польських політичних еліт, емансипації та активних акультураційних процесів серед єврейства, а також появи нового прошарку світських українських еліт. Метою проекту є зрозуміти, як нові економічні еліти починають впливати і виявляти себе через місто.
Багатоетнічний склад міста, в якому співіснували поляки, євреї та українці часто спонукає дивитися на історію 19 століття як поле для змагання різних національних рухів та ідей. Фокус на економічному статусі та міській репрезентації дозволить глянути на міські еліти з іншої перспективи, в якій важливішими є практики, а не дискурс, який еліти формують про себе.
Проект включає в себе декілька менших дослідницьких запитань. Першим є власне формування бази даних найзаможніших та найвпливовіших членів громади і спроба зрозуміти, як виглядала структура їхньої професійної зайнятості та в який спосіб вони могли впливати на політичні, економічні та культурні процеси. Мапування житлових тенденцій у Львові другої половини 19 століття має на меті простежити репрезентацію еліт у місті, зрозуміти чи спільно з розбудовою і розвитком формуються престижніші та бідніші квартали. Практики еліт, наприклад, тенденції до окремого зимового та літнього житла, облаштування інтер’єрів, зміни помешкань, є виявленням статусу і саморепрезентації.
Формування еліт та їхня репродукція через виховання та освіту є іншою частиною дослідження. Вибір шлюбного партнера, спосіб виховання дітей, а також рішення про ту чи іншу школу або гімназію виявляли пошуки балансу поміж прагматичними рішеннями і формуванням статусу. Неформальна соціалізація, яка відбувалася в модерних просторах Львова – кав’ярнях, світських салонах, ресторанах, виявляла групові поділи всередині міста, які необов’язково збігалися з етнічними чи політичними лініями. Внутрішня диференціація всередині елітарних середовищ виявляє напруженість, що виникала поміж старими шляхетськими і новими комерційними елітами. Питання відтворення дозволяє розширити гендерний вимір дослідження і показати групи, які відсутні в офіційних документах – жінок та дітей.
Джерелами для бази даних стануть архівні та опубліковані матеріали, які дозволяють побачити економічний статус мешканців Львова – списки платників податків, шематизми, матеріали Торгової палати, біографічні словники. Значну частину джерельного матеріалу складають его-документи польською, українською, їдишем і німецькою, а також візуальні матеріали.
Зображення
Верхнє: 29/684/0/1/1826 Archiwum Narodowe w Krakowie Materiały do encyklopedii krajoznawczej Galicji Antoniego Schneidra, hasła: Lwów miasto
