24.02.22, 5 ранку: Свідчення з війни

березень 2022 – дотепер

24 лютого 2022 року, 5 ранку поділило життя людей в Україні на "до" і "після". Цього дня президент Росії Володимир Путін оголосив про початок "військової операції" і розпочав повномасштабну війну з бомбардуваннями, ракетними ударами, артилерійським обстрілом міст, вторгненням бронетехніки та військових. Війна спричинила жахливі руйнування, смерті і страждання, мільйони людей були змушені покинути свої домівки (за оцінками Агентства ООН у справах біженців – третина населення України), мільйони опинилися в окупації чи виживають у безпосередній близькості до фронту. Жителі й жительки різних куточків країни мобілізувалися – кожен у своїй сфері діяльності – для протидії вторгненню і допомоги тим, хто її потребує. 

На початку березня 2022 року академічні організації в Україні, Польщі, Люксембурзі та Великобританії об’єднали свої зусилля для реалізації проєкту документування під назвою "24.02.22, 5 ранку: Свідчення з війни". Ситуація в Україні швидко змінювалася, і ми поставили собі за мету зафіксувати людські досвіди, щоб їх можна було заархівувати та зберегти для майбутнього. Ми розуміли низку безпекових, етичних і методологічних викликів, пов’язаних із такого типу проєктами. Водночас, як показали усні історики та дослідниці культурної пам’яті, особисті свідчення з часом змінюються, викристалізуючись в інституційних формах і формалізуючись у висловлюванні. Спільно з колегами, які мають досвід дослідницької роботи у ситуаціях радикального насилля, ми випрацювали максимально гнучкий інструментарій, протоколи роботи зі складними емоціями, всіляко мінімалізували ризики включення вразливих оповідачів і оповідачок, проводили розмови лише там, де це було виправдано з погляду безпеки. Із кожним і кожною, кого ми записали для цього проєкту, ми домовилися про повторну зустріч.

За шість місяців роботи – між серединою березня і серединою вересня 2022 року – ми зібрали понад 150 історій. Кожна з них відкриває низку сюжетів, які стосуються повсякдення війни. Це історії про життя під обстрілами і переосмислення цінності соціального, про евакуацію і географію, яка набула нової матеріальності, про дім і мереживо спогадів, якими ми прив’язані до простору, про застиглий і відібраний час, про орієнтацію в інформаційних потоках, про тілесність, про пошуки свого місця, про страх, любов, довіру і надію. Разом із оповідачами й оповідачками ми рухаємося через вододіл 24 лютого 2022 року, але в потоці війни повертаємося і до 2014 року. Люди самі вирішують, куди спрямувати свою історію, на що звертати увагу, а наші питання слугують радше уточненнями до цієї розповіді. Ця відкритість творить поле для появи найрізноманітніших деталей, що показують проживання людьми воєнної реальності.

В рамках ініціативи "24.02.22, 5 ранку: Свідчення з війни" ми окремо записували історії вимушеної міграції викладачів і викладачок вищих навчальних закладів (координація Ірини Пятницькової). Протягом жовтня – грудня 2022 р. провели 16 розмов з освітянами з Донецька, Маріуполя, Дніпра, Миколаєва, Одеси, Сум, Чернігова, Харкова, Острога, Києва, які поділилися досвідами адаптації навчального процесу до воєнних умов, особливостями самоорганізації та організації студентів і студенток у кризовий час. Заплановані також розмови з представниками і представницями ініціатив відбудови (координація Марії Грищенко) та реабілітації (координація Валентини Шевченко).

Навесні і влітку 2022 року ми проводили щотижневі методологічні семінари-навчання для інтерв'юерів і інтерв'юерок за участі науковців і дослідниць, які працюють із темами травми, насильства і війни у глобальному контексті. Регіональні команди долучалися до щотижневих супервізійних зустрічей, учасники й учасниці проєкту також отримували психологічну підтримку.

Міжнародна мережа інституцій, які доєдналися до втілення документаційної ініціативи, складається з таких партнерів та національних керівників проєктів:

  • Центр міської історії, д-р Софія Дяк (для України)
  • Інститут філософії та соціології Польської академії наук, д-р Анна Вилегала (для Польщі)
  • Польське товариство усної історії, д-р Марцін Яжонбек (для Польщі)
  • Університет Сент-Ендрюс, д-р Вікторія Донован (для Великобританії)
  • Центр сучасної та цифрової історії Люксембурзького університету, проф. д-р Махтельд Венкен (для Люксембургу)
  • Програма публічної історії університету заочного навчання у Хагені, др. Фелікс Акерманн
  • Центр дослідження сучасної історії у Гамбурзі (FZH), др. Лінде Апель
  • Університет Людвіга-Максиміліана у Мюнхені, др. Ірина Клименко

Головною дослідницею проєкту є д-р Наталія Отріщенко.

Генеральним контролером даних у розумінні GDPR в ЄС є проф. д-р Махтельд Венкен.

До роботи в українській команді в різний час долучалися: Діана Воннак, Євген Горб, Марія Грищенко, Оксана Дудко, Наталія Зіневич, Мирослава Ляхович, Роман Молдавський, Вікторія Панас, Сергій Пахоменко, Ірина Пятницькова, Артем Харченко, Валентина Шевченко, Дана Яковенко.

КОНСУЛЬТАТИВНА РАДА

  • Лукаш Бєдка (клінічний психолог)
  • Неріна Вайс (Інститут праці та соціальних досліджень Фафо)
  • Хана Кубатова (Карлов університет)
  • Дарія Маттінглі (Кембриджський університет)
  • Івана Мачек (Стокгольмський університет)
  • Стівен Нарон (Єльський університет)
  • Вікторія Середа (Інститут народознавства НАНУ)

АКАДЕМІЧНА РАДА

  • Мачей Вирва (Центр Мєрошевського)
  • Євген Головаха (Інститут соціології НАНУ)
  • Марина Гримич (письменниця, антропологиня)
  • Барбара Енгелькінг (Польський центр дослідження Голокосту)
  • Тетяна Журженко (Віденський університет)
  • Катерина Кралова (Карлів університет)
  • Даріуш Стола (Інститут політичних досліджень ПАН)
  • Олеся Хромейчук (Український Інститут Лондон)
  • Наталія Черниш (Львівський національний університет імені Івана Франка)

Фінасова підтримка ініціативи: Фундація Кербера (Körber Stiftung), донація Річарда Ланґстафа, Лундський університет (Фундація Ейнара Гансена).

Восени 2022 року ініціатива отримала підтримку від Дому європейської історії і Фундації польської науки.

Із січня 2024 року ініціативу було формалізовано у проєкт "U-CORE: Дослідження збирання, збереження, аналізу та оприлюднення українських свідчень війни 2022 року" у співпраці Центру міської історії з Інститутом філософії та соціології Польської академії наук і Люксембурзьким Центром сучасної та цифрової історії.

Події:

Презентації в рамках ініціативи:

Публікації в медіа:

Академічні публікації:

  • Пятницькова, І. (2022). Інформаційний потенціал для історичної науки документаційних ініціатив з фіксації досвідів війни Росії проти України / Міжнародний журнал Право і Суспільство 6, 179-188.
  • Shumylovych, B.; Makhanets, O.; Nazaruk, T.; Otrishchenko, N.; & Brunow, D. (2022). Preserving the now! Mediating memories and archiving experiences in Ukraine / NECSUS European Journal of Media Studies. #Materiality, 11 (2), 126–49.

Зображення:

Верхнє: George Ivanchenko


Дослідницькі проекти


Інші дослідницькі фокуси

Візуальні режими, матеріальності та технології

Візуальні режими, матеріальності та технології

Цей дослідницький фокус пов'язаний з візуальними практиками та історичними чи соціальними способами бачення. В його межах ми зосереджуємося на вивченні історичних змін у технологіях, уяві та політиці, а також на тому, як вони впливають на трансформацію візуальних практик і чутливості.

Детальніше
Міста, війни та відновлення

Міста, війни та відновлення

Цей дослідницький фокус об'єднує дослідження форм та форматів, пов'язаних із вивченням та практикуванням минулого з міської перспективи і в міських умовах.

Детальніше
Міська спадщина: концепції, практики та спадки

Міська спадщина: концепції, практики та спадки

Цей дослідницький фокус охоплює кілька окремих проектів, а також пов'язані ініціативи, що аналізують спадщину як сукупність концепцій, дискурсів і практик, а також інституційні та дискурсивні структури.

Детальніше
Міські культурні інфраструктури: Творці/творчині, менеджери/ки, авдиторія в сучасному місті

Міські культурні інфраструктури: Творці/творчині, менеджери/ки, авдиторія в сучасному місті

Це дослідження має на меті розширити наше розуміння того, як інфраструктура формує творчу культуру в сучасному місті.

Детальніше
Професіонал(к)и, Експертиза і Планова Урбанність

Професіонал(к)и, Експертиза і Планова Урбанність

У рамках цього дослідження планових міст, містечок і районів у соціалістичних суспільствах ми вивчаємо погляди планувальників, експертів та керівників, які брали участь у будівництві та досвідченні планового урбанізму.

Детальніше
Публічна історія і місто: залучення та відображення минулого

Публічна історія і місто: залучення та відображення минулого

Дослідження двох світових воєн ХХ ст., які радикально змінили життя окремих людей, спільнот, суспільств і держави, спричинило появу великого обсягу наукової літератури, різної за своїм дисциплінарним спрямуванням і географічним походженням.

Детальніше
Соціальне місто: Історії мобільності, статусів, гендеру та добробуту

Соціальне місто: Історії мобільності, статусів, гендеру та добробуту

Цей дослідницький фокус розширює усталені підходи до історії модерного Львова, центрованій на історії формування національних спільнот, через звернення до інших категорій соціальних поділів: гендеру, віку, класу, групи.

Детальніше