Уявлення і досвіди: планові житлові райони у пізньому соціалізмі та поза його межами

Дослідницький проект розглядає урбанності, які почали формуватись переважно на околицях соціалістичних міст під час екстенсивного розвитку міст та будівництва районів масової житлової забудови у 1960-1980-х роках. Згадані містобудівні утворення, що містили сотні житлових одиниць із однорідною морфологією, стали кількісною відповіддю держави на питання драматичної нестачі житла. Будучи інтегрованими у політичні маніфести і економічні програмами, принципи модерністської архітектури і містопланування мали вирішити ширші соціальні питання. Втім, житлові райони, збудовані відповідно до схожих модерністських принципів, трансформуються за кардинально різними сценаріями, а їх складові здатні набувати нових властивостей і ставати частиною нових міських «мереж» залежно від зміни контекстів. З моменту розроблення перших ескізів модерністських житлових утворень, їх образ суттєво змінився. Уявлювана одноманітність забудови, позбавлена архітектурних «надмірностей», стала основою для нашаровування нових ідентичностей, сформованих численними акторами. Зважаючи на це, проект розглядає взаємозалежності між матеріальними і нематеріальними перетвореннями і процесами у районах масової житлової забудови, споруджених у період пізнього соціалізму.

У фокусі проекту – дослідження району Сихів, наймолодшого і найбільшого центрально спланованого житлового району Львова (Україна). Його будівництво розпочалося у 1970-х роках, але частина громадських споруд та інфраструктурних об’єктів залишилися нереалізованими через економічну та ідеологічну кризу кінця 1980-х років. Відтоді у Сихові почали утворюватись нові морфології, додаватись функції і проявлятись ідентичності, і він досі є районом, який найактивніше розвивається у місті. Відтак, у цьому дослідницькому проекті Сихів трактується як динамічний ландшафт, складові якого набувають нових значень при зміні контекстів, балансуючи між поняттями сільського і міського, сполученого і відокремленого, сучасного і застарілого, тощо. Аналіз Сихова, який проектували як зразкове поселення для робітників, доповнено кейсом району Русенґорд (Мальмо, Швеція), запроектованого як інновативне житло для усіх. Обидва райони реалізовувались у рамках державних програм, у відповідності до схожих модерністських принципів, і обидва зазнали впливу постійної зміни контекстів та власних множинних ідентичностей. Порівняння цих житлових районів здійснюється на трьох діалектичних рівнях: фізичний вимір (аналіз забудови), повсякденне життя (на основі спостережень та інтерв’ювання мешканців), і уявлення (на основі аналізу ЗМІ, фахової літератури та інтерв’ювання фахівців). Дослідження містить методи кількох суміжних галузей (архітектура, містопланування, соціальна антропологія, візуальні студії, тощо), що має допомогти поєднати щоденне життя мешканців, ідеї і діяльність фахівців та морфологічні зміни простору. Водночас, у цьому дослідницькому проекті генеративна архітектура розглядається як тло для продукування соціального простору з притаманними для цього конфліктами, пошуком способів співжиття, формуванням відчуття приналежності чи відчуження.

Нарешті, аналіз модерністського ландшафту як інтелектуального спадку важливий для переосмислення сучасного архітектурного процесу. Це особливо актуально для України, де і сьогодні процес формування міського середовища часто відбувається у формі спростування або ж (інертного?) відтворення певних морфологій пізнього модернізму, натомість модерністський спадок часто залишається ігнорованим і невідрефлектованим як користувачами, так і фахівцями.

Цей проект є продовженням дисертаційного дослідження "Формування ідентичності районів масової житлової забудови 1960-80 років у Європі" (афіліація - Національний університет "Львівська політехніка", кафедра дизайну і основ архітектури).

Дослідження району Русенґорд у Мальмо (Швеція) у рамках стажування в інституті Urban Studies Університету Мальмо у 2015-2016 рр. було можливе завдяки програмі Шведського Інституту (Visby Programme Scholarships for PhD Studies and Postdoctoral Research).

У 2015 році у співпраці з Наталею Отріщенко було проведено і розроблено методологію глибинних інтерв’ю для мешканців Сихова.

З проектом також пов’язана літня школа "Сихів: простори, пам’яті, практики" (координаторка – Наталя Отріщенко, т’юторки – Наталя Мисак, Ірина Склокіна, Світлана Одинець), яка відбувалась 13-27 серпня 2017 року.

Пов’язані публікації, презентації, публічні дискусії на тему

Мисак, Н. 2016. "Надмірності" в архітектурі багатородинного житла у Львові від 1956 року і дотепер: трансформації при зміні контекстів. Rocznik Lubelski, T.XLII, c. 165-177.

Мысак, Н.Р. 2016. Реинтерпретация модернистских морфологий: жилое пространство района Сыхов во Львове. Лабиринт. Журнал социально-гуманитарных исследований, 5 (Микроурбанизм), c. 8-16.

Мисак, Н.Р. 2015. Значення архітектурної ідентичності для районів масової житлової забудови. Вісник Національного університету "Львівська політехніка", 836, с. 45–52.

Мисак, Н.Р. 2015. Походження і трансформація принципів мікрорайонування. Наук.-техн. зб. "Сучасні проблеми архітектури та містобудування", 38, с. 256–270.

Mysak, N. 2014. The Morphology of Open Spaces within Large-Panel Housing Estates: the Pedestrian Perception (a case study of Sykhiv estate in Lviv, Ukraine). Środowisko Mieszkaniowe, 13, s.164–172.

Mysak, N. 2014. Interconnection of Built Environment and Social Composition of Architectural Space of Post-War Socialistic Housing Estates. Środowisko Mieszkaniowe, 15, s.118–123.

Мисак, Н.Р. 2014. Радянське масове житлове будівництво: трансформації у процесі зміни контекстів. Наук.-техн. зб. КНУБА "Містобудування та територіальне планування", 53, с. 339–351.

Черкес, Б.С. & Мисак, Н.Р. 2013. Розвиток і трансформація житлового району Cихів у Львові. Вісник Національного університету "Львівська політехніка", 757, с. 1–9.

Мисак Н., лекція "Динамічний ландшафт Сихова" для публічної програми «Вечірній Сихів», у рамках літньої школи "Сихів: простори, пам’яті, практики", 13 серпня, Центр міської історії, м. Львів.

Мисак Н., презентація "(Post-)ideological Mass Housing Landscape: in Search of Preservation Approaches", конференція "Facing Post-War Urban Heritage in Central and Eastern Europe", кафедра містопланування і проектування, Факультет архітектури, Будапештський університет технологій і економіки, Будапешт, 6-7 жовтня.

Мисак Н., презентація "Honesty on the Other Side of the Cityness: Case Study of the Modernist Housing Estate Sykhiv in Lviv", ASEEES – Літній з’їзд Міжнародної асоціації гуманітаріїв "Образи іншого", Львів, 26-28 червня 2016 р.

Мисак Н., фото проект "Сихів: розширення", 2017 р.

Виставка "Europa Zentral, Lemberg. Ein Kunst- und Reise-Projekt von und mit Chris Dreier, Alekos Hofstetter, Hartmut Jahn, Frank Lohmeyer, Natalia Mysak und Grigory Semenchuk". Project space Zwitschermaschine, Berlin, 2017.

Мисак Н., описи об’єктів для теми "Сихів: від мікрорайону до макроісторії» у рамках проекту "Інтерактивний Львів", Центр міської історії.

Отріщенко Н., презентація "(Re)defining Places for Community in Sykhiv Housing Estate," "Facing Post-War Urban Heritage in Central and Eastern Europe" conference, Budapest University of Tech-nology and Economics, Budapest (October, 2017)

Отріщенко Н., презентація "Where Does History Start? Connections to the Past in Residential Areas Developed during Late Socialism," "History Takes Place – Dynamics of Urban Change" Summer school, Belgrade and Sarajevo (September, 2017).

Отріщенко Н., презентація "Afterlife of Planned Districts: Human Perspective of Sykhiv Public Spaces," 13th International Conference on Urban History of the European Association for Urban History "Reinterpreting Cities," Helsinki (August, 2016)

Отріщенко Н., презентація "Unplanned Spaces of Planned Districts: Sykhiv Case Study," "The Good Life in The City" conference, Ludwig-Maximilians-Universität, Munich (June, 2016)

Отріщенко Н., організація панелі на ASEEES-MAG Summer Convention: "Long Live Soviet Urban-ism: Imagining and Experiencing Planned Districts" (June, 2016)

Зображення

Верхнє: Торговий центр на вулиці Запорізькій (тепер проспект Червоної Калини), пізні 1980-ті.