Суспільство з кіноапаратом: історія аматорських кінопрактик
Дослідницька тема: Візуальні режими, матеріальності та технології

Суспільство з кіноапаратом: історія аматорських кінопрактик

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Олександр Маханець

Проєкт фокусується на вивченні феномену кіноаматорства, взаємодії людини та аматорської кінотехнології, форм візуальної репрезентації через рухомі зображення, а також розглядає це явище в історичному, соціальному, політичному, культурному контексті. Перш за все йдеться про аналоговий період медіа і використання вузького формату кіноплівок (формати: 8мм, Супер8, 16мм), які появилися та занепали впродовж ХХ століття. А якщо говорити про український контекст, який є основним у дослідженні, то за винятком прикладів з Західної України, цей період був ще коротшим і почався лише з кінця 1950-х років, коли технологія з’явилася у виробництві та обігу у Радянському Союзі. В цей час великому колу людей стало доступним опанування індивідуальних портативних кінокамер, які слугували інструментом творчості, самовираження, розваги, комунікації та документування свого життя. Таким чином відзняті аматорські матеріали – фільми на кіноплівках, є джерелом, яке оповідає історію різноманітних соціальних груп з приватної перспективи і на мікрорівні. Одним із завдань в процесі дослідження є критична оцінка потенціалу цих джерел та інформації про минуле, яку вони несуть, оскільки попри автоматичну реєстрацію зображень, процес творення міг передбачати маніпуляції, а до того ж існував ряд обмежень технічного, політичного, культурного характеру.

Наскрізним у цьому проєкті є інтерес і увага до особливостей використання кіноаматорської технології у Радянській Україні як політичній системі, де суспільні та економічні процеси регулювалися. У цьому контексті виразними є розвиток двох тенденцій – колективної та індивідуальної практики. Колективність кіноаматорства стимулювався владою через запровадження та розвиток мережі студій і гуртків, які підтримувалися за плановою моделлю, але також контролювалися. Індивідуальна практика передбачала використання кінокамер для зйомок приватного життя та творчої реалізації поза офіційним простором. Не менш важливим у цьому зв'язку є вивчення та введення в обіг українських джерел задля децентралізації історіографії, яка стосується історії СРСР.

Іншою наскрізною ниткою дослідження є міський контекст, який не завжди фігурує на першому плані, але завжди присутній на тлі. Кіноаматорство виникло з модернізаційного процесу і розвинулося перш за все як частина міського способу життя. Саме міста були осередками тісних соціальних контактів, обміну інформацією та доступу до необхідної інфраструктури, товарів та послуг, що є предметом вивчення. До того ж погляд кінокамери є найчастіше поглядом мешканця міста, під ним мається на увазі не лише буквальний урбаністичний краєвид і те, що відбувається всередині, але й систему цінностей і дискурсів, які транслюються через фільми.

Сховищем цих джерел є перш за все постійно зростаюча збірка аматорських та домашніх фільмів зібрана в рамках роботи Міського медіаархіву Центру міської історії. Вивчення цих матеріалів з одного боку дозволяє опрацьовувати та інтегровувати в академічне поле створену з нуля колекцію візуальних джерел, а з іншого шукати відповіді на запитання щодо розвитку візуальної культури та творчості, способів взаємодії і побудови соціальних зв’язків навколо медіа та технології, розподілу ролей та влади, режимів бачення і зображення, способів меморіалізації, форм використання та жанрів аматорських фільмів, стосунків аматорського та незалежного кіно із професійною індустрією, технічних обмежень та детермінізму, зрештою дискурсу та сприйняття зображень.

Архівна складова є невід'ємною частиною та передумовою цього дослідницького фокуса Вже тривалий час Міський медіаархів Центру займається формуванням колекції аматорських, або ж вернакулярних фільмів, опрацьовуючи родинні або міноритарні колекції, які зазвичай небачені і занедбанні. Частиною дослідження є створення супровідних усноісторичних джерел шляхом інтерв’ювання і запис свідчень про зміст фільмів та зйомок, контекст, умови їх створення, перегляду, використання тощо. Таким чином документується незафіксована в жодний інший спосіб інформація. Робота з цим матеріалом привносить нову перспективу на історію через приватний масштаб і роботу з візуальними джерелами, які є важкодоступні з технічної точки зору.

Важливим в цьому процесі роботи і дослідження приватних кіноархівів є те, що це не односторонній процес. Архівування та оцифрування дозволяє їх власникам знову побачити забуті кадри, переоцінити їх та рефлексувати про власне минуле. Одним із способів взаємодії та інформування про значущість спадщини рухомих зображень є проведення Міжнародного дня домашнього кіно.

В рамках дослідження проводиться низка публічних подій, як от виставки, покази, спеціальні програми, участь у фестивалях, де демонструються віднайдені фільми.

Пов'язані посилання: 

Зображення

Верхнє: Члени кіногуртка будинку культури у Новоалександрівці на зйомках фільму, 1981 рік // Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів // Міський медіаархів Центру міської історії


Дослідницькі проекти


Інші дослідницькі фокуси

Документування досвідів війни

Документування досвідів війни

Ми задіяли наші уміння і експертність, щоб задокументувати досвід повномасштабного вторгнення Росії в Україну: як історичні та/або юридичні свідчення, а також як спосіб протистояти вторгненню.

Детальніше
Міста, війни та відновлення

Міста, війни та відновлення

Цей дослідницький фокус об'єднує дослідження форм та форматів, пов'язаних із вивченням та практикуванням минулого з міської перспективи і в міських умовах.

Детальніше
Міська спадщина: концепції, практики та спадки

Міська спадщина: концепції, практики та спадки

Цей дослідницький фокус охоплює кілька окремих проектів, а також пов'язані ініціативи, що аналізують спадщину як сукупність концепцій, дискурсів і практик, а також інституційні та дискурсивні структури.

Детальніше
Міські культурні інфраструктури: Творці/творчині, менеджери/ки, авдиторія в сучасному місті

Міські культурні інфраструктури: Творці/творчині, менеджери/ки, авдиторія в сучасному місті

Це дослідження має на меті розширити наше розуміння того, як інфраструктура формує творчу культуру в сучасному місті.

Детальніше
Професіонал(к)и, Експертиза і Планова Урбанність

Професіонал(к)и, Експертиза і Планова Урбанність

У рамках цього дослідження планових міст, містечок і районів у соціалістичних суспільствах ми вивчаємо погляди планувальників, експертів та керівників, які брали участь у будівництві та досвідченні планового урбанізму.

Детальніше
Публічна історія і місто: залучення та відображення минулого

Публічна історія і місто: залучення та відображення минулого

Дослідження двох світових воєн ХХ ст., які радикально змінили життя окремих людей, спільнот, суспільств і держави, спричинило появу великого обсягу наукової літератури, різної за своїм дисциплінарним спрямуванням і географічним походженням.

Детальніше
Соціальне місто: Історії мобільності, статусів, гендеру та добробуту

Соціальне місто: Історії мобільності, статусів, гендеру та добробуту

Цей дослідницький фокус розширює усталені підходи до історії модерного Львова, центрованій на історії формування національних спільнот, через звернення до інших категорій соціальних поділів: гендеру, віку, класу, групи.

Детальніше