Виставки

Виставки – це важливий формат програми Центру з публічної історії, покликані сприяти комунікації між різною публікою, особливо між професіоналами і широкою громадськістю. Вони пропонують різним суб’єктам долучитися до створення знань і обміну ними. Наша основна ціль – урівноважити академічні і публічні майданчики для того, щоб зберегти складність питань, шукати баланс між розробкою рішень і залученням громадськості. Для нас виставки – це спосіб піднімати теми, які є проблематичними та актуальними на сьогоднішній день, які є майданчиком для переосмислення минулого. Обираючи нові, часто суперечливі теми, ми прагнемо розширити тематику і залучити до розмови нових учасників, аби розвивати нашу спроможність переглядати усталені погляди і надихати на активне переосмислення історії як частину постійного діалогу у сучасних суспільствах.

Наші виставки переважно розробляють дослідники, які працюють або афілійовані з Центром, але ми також запрошуємо зовнішніх експертів. Вони приносять свої проекти на вузькі теми та розвивають інституційну співпрацю, коли розробляють чи експонують виставки. Колекції Міського медіаархіву мають величезне значення для наших виставок і супровідних програм, як-от лекцій, дискусій, освітніх програм і авторських екскурсій. Понад десять років Центр самостійно і спільно організував понад 50 виставок. Доступ до усіх наших експозицій безкоштовний.

Відкриття виставкового залу у 2009 році збіглося з виставкою "Львів виходить у світ", яка стала адаптацією оригінальної експозиції "Wo ist Lemberg?" ("Де Львів?"). Вона була створена у Берліні центром Neue Synagogue – Centrum Judaicum. Далі вона була адаптована у Львові, щоб розповісти історію міста, населеного людьми, представниками різних громад, чия ідентичність, культура і релігія взаємодіяли один з одними і впливали одні на одних. Виставка запросила сучасних львів'ян дослідити своє рідне місто через історію розмаїття, але також через історію знищення. За словами одного з відвідувачів: "Це надзвичайно цікава виставка, яка викликає бажання прогулятися старими вулицями Львова і подивитися новим поглядом на своє рідне місто". Виставка відкрилася у жовтні 2008 року, супроводжуючи конференцією про єврейську спадщину, яка наголошувала на зв'язках між громадським і академічним.

Такий перший масштабніший досвід підштовхнув нас замислитися про одну із стратегій щодо наших виставок: зачіпати добре відомі теми, наприклад, Львів для львів'ян, але ставити їх у міський і ширший історичний контекст. Так можна поставити під сумнів наші звичні припущення і знання. За цією логікою команда Центру розробила виставку "Ерос і сексуальність: століття насилля, контролю та свободи". Вона досліджувала, як становлення модернізму впливало на сферу сексуальності в епоху небачених змін, але без простого сюжету поступового чи неминучого розвитку. Виставка відкрилася для супроводу конференції. Аналіз культурного, соціального, політичного та ідеологічного контекстів ведення домашнього господарства у ХХ столітті було представлено у Центрі на виставці "Дім: століття змін" у 2010 році. Для цієї виставки ми розробили нашу першу серію супровідних подій, програму для дітей, та видали збірник "Дім: століття змін". Його можна завантажити тут. Спорт став важливою темою у контексті чемпіонату з футболу Євро-2012, матчі якого спільно приймали Україна і Польща. Щоб контекстуалізувати цю міжнародну спортивну подію, Центр підготував виставку "Спорт і місто: люди, суспільство, ідеологія", яка помістила спорт в історичний, соціальний і культурний контекст. Центр також виступив співорганізатором міжнародного семінару "Мега-події у східній Європі". У 2014 році у Європі та світі проходили численні заходи на вшанування 100-ї річниці початку Першої світової війни. З огляду на це, Центр запустив нову виставку у грудні 2014 року на тему "Велика війна 1914 р. – ...: індивідуальний і глобальний досвід". Вона подавала різні погляди на Велику війну з різних, але пов'язаних точок зору: як глобальний конфлікт та як індивідуальний досвід.

Виставки – це також формат дослідити можливості і смисли фотографій при роботі з минулим. Наприклад, виставка "Борислав Станіслава Рахфала" виникла на основі знайденого фотоальбому про містечко Борислав і нафтову галузь, яка розвивалася там у 1920-30 років. Автор – Станіслав Рахфал. Вона ставила питання про роль фотографій у практиках пам’яті та наших інтерпретаціях любительського документального фото. З 2010 по 2017 років. Центр експонував три виставки фотографій Тадеуша Рольке з Варшави. Перша – "Ми були тут" – досліджувала місця історії хасидів, де вони жили і оселялися на території сучасної України і Польщі. Нещодавня виставка "Завтра буде краще" стала візуальним переосмисленням історій Львова у рік розпаду СРСР, зафіксувавши кризу, відчуття непевності, але і очікування змін. Ця виставка стала запрошенням до роздумів у 25-ї річниці незалежності України.

Хоч більшість виставок відбуваються у залах Центру, ми також виступаємо партнерами з музеями та іншими установами та використовуємо потенціал відкритих публічних просторів. У 2015 році Центр співпрацював з львівською галереєю мистецтв над спільною виставкою "Кетуби: єврейські шлюбні контракти". У 2017 році ми стали партнерами для виставки "Монтажі: Дебора Фогель і нова легенда міста" в Художньому музеї у Лодзі. Оскільки місто Львів – це місце, де ми живемо і працюємо, його простори стають прикладами для наших досліджень, рефлексій і місцями для експозицій. Сам простір міста у різні способи стає нашим партнером, аби наблизити виставки до мешканців і гостей міста. Так, на площі Катедральній ми експонували виставку "Говорить і показує Львів" – про історію Львова як центру масштабного виробництва телевізорів і розвитку регіонального телебачення. Виставка ставила питання, як перегляд телебачення впливав на спосіб життя і те, як місто показували і уявляли. Три локації для виставки "У пошуках дому у повоєнному Львові: досвід Підзамче" дозволила створити експозиції для різного типу публіки, від центрального місця розташування у районі залізничної станції Підзамче до головної Площі Ринок перед міською Ратушею. Через декілька років ми повернулися у те саме місце із виставкою "Праця, виснаження і успіх: корпоративні міста Донбасу", яка винесла історії регіону у центр теперішньої війни і окупації, і теми регіону для багатьох людей, яким довелося шукати нові домівки в інших містах, у тому числі у Львові. Паркан місцевої школи став місцем для розмови між дослідниками і мешканцями місцевої громади про історію району як можливість залучати мешканців у планування і прийняття рішень. Стендова виставка "Новий Львів: між парками і залізницею" також показала, що окремі малі райони можуть стати потужним оповідачем великих історій – про те, як підвищити рівень життя; рух за міські парки; модерністські експерименти в архітектурі; зростаюча роль спорту і самовдосконалення, розширення присутності відпочинкових і зелених зон у сучасному місті. І нарешті, найменший сквер у місті став місцем для виставки, яка аналізувала історії життя і долю єврейського населення Львова під час і після Голокосту. Виставка "Послання з минулого, урок на майбутнє" була розроблена учасниками літньої школи "Єврейська історія, багатонаціональне минуле і спільна спадщина".

Один із найпродуктивніших напрямків, який ми досліджували протягом останніх років, стала співпраця з митцями. Ми спільно шукали шляхи працювати з темами минулого. У 2016 році Центр замовив нову роботу медіа-арту "Резонанс", створену двома митцями: Олегом Воронко (Україна) і Джейсоном Фіддлером (Великобританія). Вона була створена для відкриття "Простору синагог" перед руїнами Синагоги "Золота Роза". Наступного року була створена медіа-мистецька робота у рамках програми [розархівування]. Це стало регулярною частиною нашої програми публічної історії загалом. У 2017 році Центр створив виставку "(не)означені2, у співпраці з митцем Нікітою Каданом і групою дослідників. Вони міркували про те, як можна працювати з темами масового насильства у минулому. Влодко Костирко надав свою арт-інсталяцію для нашої виставки 2020 року про архівування і дослідження практик фотографії у 1980-90-х років у Львові. Такі напрямки співпраці виявилися особливо натхненними для критичного осмислення і візуальної комунікації.

Читати більше