Українська популярна наука у габсбурзькому Львові (1892–1914)
Мартін Роде
Університет Інсбрука25 вересня 2018 /16.00
Бібліотека Центру міської історії
Початок ХХ століття зазнав масштабних змін у способах донесення наукових здобутків по всій Європі. Це було тісно пов’язано з визначенням і переосмисленням ролі освіти для суспільства і навпаки. Втім, такі аспекти як простір, мова і політичний контекст стали визначальними категоріями для різних форм та ідей щодо громадської науки і освіти. Замість того, щоб переносити теорії, кожен випадок слід поміщати в історичний контекст. Отже, ця праця розглядає особливе становище українського національного наукового руху у Габсбурзькому Лємберґу.
Раннє Наукове Товариство імені Шевченка (НТШ) було колом консервативних народовців. З кінця 1890-х років до НТШ приєдналося молодше покоління учнів Михайла Грушевського, а також дозволили вступати колишнім радикалам. Однак, стосунки між цими групами залишалися непростими, адже у них були різні не лише політичні погляди, а й розуміння науки і її завдань. Поспіхом організована та багато в чому проблематична літня школа 1904 р., яка не мала жодного консервативного вченого, є яскравим прикладом такого розколу. Це призводить до наступного розходження груп, зацікавлених у (вищій) громадській освіті.
Виходячи із зазначених вище проблем, ця стаття прагне проаналізувати перспективи і перешкоди української публічної освіти з особливим наголосом на розходження напрямків розвитку інтелігенції у Львові. Чи призвела така диверсифікація до інших способів передачі наукового знання, які відрізнялися від українознавчого підходу Грушевського? Стаття закликає до історичної реконструкції множинності груп, зацікавлених в науці, на основі гіпотези про те, що регіонально спрямовані погляди на цю тему у сучасних наукових дослідженнях маргіналізовані.
Мартін Роде
зараз працює науковим співробітником на кафедрі історії Австрії в Університеті Інсбрука, де провадить дослідження на тему “Наукове товариство імені Шевченка та формування простору і людей, 1892–1918”. Він вивчав історію, германістику і славістику в університетах Зальцбурга і Геттінгена. Провів декілька дослідницьких поїздок до Львова, Чернівців, Тернополя і Києва, за підтримки Німецько-української комісії істориків. Брав участь у спільному проекті “Присутність минулого у міському просторі” з університетом Інсбрука і Чернівецьким університетом. Останні публікації на тему питання українського університету у контексті Габсбурзької імперії та української національної науки у Галичині початку ХХ століття.
Семінар відбувається у форматі робітні англійською мовою, на яку запрошені дослідники для обговорення наукових проектів, досліджень, які знаходяться на різних етапах розробки, а також завершених досліджень, які готуються до друку.
Участь в міському семінарі передбачає попереднє прочитання і обговорення тексту дослідника. Якщо ви хочете долучитись до семінару, будь ласка, напишіть нам на е-мейл Ірини Склокіної ([email protected]) і ми завчасно надішлемо вам матеріали.
Зображення
Верхнє: Будинок Академічної гімназії, 1925-1930. Колекція Ігоря Котлобулатова / Міський медіаархів