Етнічне мапування як ідеологія простору: Дослідження спільних візуальних моделей у минулих і сучасних картографічних репрезентаціях України

Презентація була присвячена ідеології і фантазіям етнічного мапування (етносхематизації) в Росії, Україні та Центрально-Східній Європі з 1830-1840-х рр. і до тепер. Дослідник розглядав етнічне мапування як дієвий інструмент модерних практик в творенні історичного продукту та розповсюдженні панєвропейських картографічних робіт.

Потужність цього домінантного методу для зображення "політики ідентичності" є тривалим цивілізаційним дискурсом, що видно з прикладу дискурсу західних медіа та мапування України в напружений період, пов'язаний із анексією Криму в лютому-березні 2014 р.

Стівен Сігел піднімав питання: як і чому такі карти набувають свого повсякденного значення як популярна зброя у процесах формування ідентичності та прийняття рішень (гео)політичних діячів.

Реферуючи до європейського століття колоніалізму, імперіалізму та націоналізму від 1830-х рр. до 1970-х рр., неліберальні мапи, що зображали національності, стали ключовими інструментами, зброєю та символами ідентичності. Вони появилися в середовищі географічних товариств та інших державотворчих інституцій як домінантна модель підсумовування класифікації.

"Професійні" дискурси між фахівцями-картографами перетворили праці ХІХ ст. з історії, етнографії та статистичної демографії у геополітику, територіальний ревізіонізм, "дизайнування договорів" та конфліктологію ХХ ст.

Підсумовуючи п'ять основних історичних етапів етносхематизації в Україні, Центрально-Східній Європі та СРСР, доповідач подав останні й головно міждисциплінарні дослідження на тему просторового повороту, ментального картографування, феміністичної географії та геополітики, цифрової історії і критичної картографії та студій із географічних інформаційних систем в Північній Америці та Німеччині.

Семінар відбувся англійською зі синхронним перекладом.