Вибори у Львові в 1861–1914 роках як претекст до появи суспільно-політичного потенціалу міста

Відбувся семінар Центру міської історії, на якому цьогорічна стипендіатка Центру Магдалена Семчишин представила своє дослідження.

Виборчі кампанії до Галицького сейму, а з 1873 р. і до Австрійської державної ради у Львові, стали претекстом для аналізу суспільних стосунків, які на той час панували в місті. Дослідниця застосовала інтердисциплінарний підхід, що дало можливість проаналізувати складні суспільні відносини в період формування новітніх політичних рухів та національних категорій. Окрім визначення соціодемографічного профілю самих виборців і кандидатів, метою було представити виборчі кампанії як явище невід’ємне від міського простору, яке формує позиції мешканців міста (не лише тих, які мали право голосу), є причиною поділів, а інколи й відкритих конфліктів у суспільстві. Куріальна система, в якій носії активного виборчого права об’єднувалися на підставі високого майнового цензу, призводила до того, що кількість виборців, у порівнянні із чисельністю населення міста, була невеликою. Хоча самі виборчі кампанії, за словами відомого публіциста Яна Ляма, вводили місто в стан "виборчої гарячки" і на кілька днів буденне життя міста було паралізоване.

На зламі XIX-XX із появою постулату про загальні і рівні вибори, виборчі кампанії набули більш агресивної форми, а політика, як джерело покращення власної долі людини, почала цікавити все більші групи суспільства.

У проекті висвітлено такі проблеми:

• Львів як центр політичних таборів та формування політичних ідей
• Виборча риторика: поняття національної солідарності та "народного кандидата"
• Соціотехніка і виборча пропаганда: листівки, мітинги, афіші, сатира, передвиборчі збори, брошури, факельцуґи, церковні заходи та служби за вибори, платні агітатори, виборчий звичай, місцева виборча символіка
• Фальшування та протести під час виборів
• Зростання політичної свідомості мешканців міста