Фототектура модернізму

Виставка "Фототектура модернізму" є спробою поєднати у одній експозиції досвіди сприйняття архітектурних об'єктів вісьмома автор(к)ами. Беручи за вихідну точку позицію кожного(-ї) з них, у виставці ми мали на меті дослідити "відстані" — професійні, емоційні, персональні, часові, медійні — які існують до цих архітектурних об'єктів. Сукупність  відстаней сприйняття, представлених за допомогою візуального і звукового рядів, і формують складну, багатоголосу "тектуру" модернізму.

Виставка є переосмисленням результатів однойменного воркшопу з архітектурної фотографії, який відбувся у липні й жовтні 2018 року в Центрі міської історії, і базувався на матеріалах приватного архіву родини Консулових, який у межах проекту "Міський медіаархів" оцифровує онука подружжя архітекторів Музи й Анаталія Консулових — архітекторка Катерина Консулова.

Модерністська архітектурна спадщинa України є частиною загальноєвропейського тренду другої половини ХХ століття. Разом із тим, вона залишається малодослідженою професійними середовищами, недооціненою локальними спільнотами і незахищеною пам'яткоохоронними інституціями. Львів має унікальний модерністський ландшафт, який через відсутність критичного погляду і досі не трактується як спадщина, а за фасадами модерністських будівель і досі залишаються нерозкритими локальні контексти, персональні історії, професійні колізії.

Коли емоційна відстань є малою, а об'єкт — ще невідомим, мистецьке суб'єктивне переосмислення дозволяє показати те, що ховається за простими, на перший погляд, архітектурними формами. Виставка "Фототектура модернізму" є намаганням передати суб'єктивний досвід архітектури пізнього львівського модернізму вісьмома авторами з різними професійними ідентичностями, пов'язаними з архітектурою, культурою, журналістикою, театром, фотографією тощо. Об'єктами їхніх мистецьких рефлексій стали реалізовані проекти подружжя архітекторів Анатолія і Музи Консулових, які жили і працювали у Львові після Другої світової війни. Спроектовані ними архітектурні об'єкти є важливими для міста і добре знайомими для львів'ян. Виставка поєднує різні, і часто контрастні, інтерпретації архітектури за допомогою візуального і звукового ряду.

Автори: Андрій Бучко, Олександра Давиденко, Анастасія Дем’яник, Катерина Консулова, Мирослава Ляхович, Володимир Палій, Андрій Пучінін, Катерина Сліпченко

Над виставкою працювали:

• Наталія Мисак, кураторка проекту
• Вікторія Панас, координаторка проекту
• Олександра Давиденко, графічний дизайн виставки
• Андрій Лінік, звукова інсталяція, консультування
• Тарас Назарук, консультування
• Оля Заречнюк, консультування
• Софія Дяк, консультування
• Ірина Мацевко, організація публічної програми, консультування
• Наталя Отріщенко, інтерв’ювання
• Христина Бойко, консультування
• Пітер Бейджер, голосове озвучення, переклад, літературна редакція
• Богдан Кошик, оператор-постановник
• Анна Ютченко, помічниця оператора
• Олександр Міщук, звукооператор
• Юрко Булка, авдіомитець
• Переклад: Світлана Брегман, Андрій Маслюх
• Літературна редакція: Наталія Багнюк, Оксана Панчишин
• Мар’яна Мазурак, інформаційний супровід
• Олександр Дмитрієв, системний адміністратор
• Оксана Авраменко, адміністрування
• Команда Центру міської історії

Зображення

Верхнє: Олександра Давиденко

Галерея: Софія Давиденко, Ірина Середа