"Покинутий альбом: Борислав Станіслава Рахфала" (фотографія 20-30 рр., документи)
червень - липень 2011
Виставковий зал Центру міської історії
В основу проекту "Покинутий альбом" лягли фотокартки із домашнього альбому інженера нафтової промисловості Станіслава Рахфала (Stanisław Rachfał), який випадково знайшли у Бориславі кілька років тому. На виставці представлені також інші документи про галицьке промислове місто періоду 20-30 рр. минулого сторіччя.
На той час Борислав уже втратив славу "галицького Клондайку", адже пік видобутку нафти у регіоні припав на 1909 рік. Впродовж другої декади XX сторіччя обсяги викачаної сировини постійно зменшувалися. Однак, з 1921 по 1925 рік було зафіксовано ситуативний ріст видобутку "чорного золота". На ґрунті цих оптимістичних показників виникали надії на те, що у міста є майбутнє. Французькі компанії продовжували інвестувати в регіон на початку 20-х рр., однак їхні вкладення не були виправданими. Ілюзії про стратегічну важливість нафтового басейну у Східній Галичині повністю розвіялися лише після Другої світової війни.
Станіслав Рахфал (1887-1971)
належав до промислової інтелігенції, яка керувала нафтовидобувною галуззю міста. Випускник відділу хімії Львівської політехніки, він з 1921 року працював на підприємствах бориславсько-дрогобицького нафтового басейну: спочатку – на фабриці мінеральних олив “Польмін”, згодом – керівником Державної станції з перекачування нафти (Panstwowej odbieralni ropy naftowej) у c. Модричі, а також керівником станцій збирання нафти (lapaczka ropy) на річках Тисмениця та Лошанка. Від серпня 1928 року до кінця 30-х рр. Рахфал керував відділом у бориславській фірмі “Петролєя”, яка входила до концерну французьких товариств “Малопольска”. У 1935 році він захистив наукову працю, отримавши ступінь доктора технічних наук.
Із встановленням радянської влади у 1939 році, Станіслав Рахфал виїхав із Борислава до Кракова, а в роки нацистської окупації міста повернувся назад і працевлаштувався у фірмі “Karpathen Öl” AG. У 1944 році, коли Червона армія вдруге прийшла до Борислава, він був змушений рятуватися від переслідувань. Один із підлеглих Станіслава Рахфала попередив його: “завтра по пана прийдуть”. Тож уночі він поспішно виїхав до Кросна. У своєму домі інженер залишив багато цінних речей, в тому числі і альбом фотографій. У ньому, окрім сімейних фото, збереглися атмосферні портрети робітників та цікаві види промислового міста, лице якого сьогодні повністю змінилося.
Ініціатори проекту: Олексій Качмар, Юлія Кисла, тел. (067)951-26-31, [email protected]
Куратор: Андрій Лінік
Проект реалізовано у партнерстві з Центром міської історії Центрально-Східної Європи та Польським Інститутом у Києві
