"Дітвак із сонцем у кишені" до сторіччя Богдана Ігоря Антонича
грудень 2009 - березень 2010
Виставковий зал Центру міської історії
Рік Антонича став для багатьох з нас гарною нагодою ще раз перечитати улюбленого поета або вперше розгорнути видання його творів, відкрити для себе нові факти з біографії або ж невідомі тексти, обговорити їх на наукових конференціях чи на різноманітних мистецьких акціях.
Виставка "Дітвак із сонцем у кишені", яку підготував Центр гуманітарних досліджень за участі Центру міської історії Центрально-Східної Європи та за фінансової підтримки Львівської міської ради, стала продовженням і вивершенням роботи з творами поета та зустрічей із циклу "Вісім інтерпретацій Антонича". Головним героєм виставки є дітвак з Антоничевих творів. Його ми інтерпретуємо як "внутрішню дитину", яку відкриваємо чи оживлюємо в собі, коли час до часу запитуємо про найпростіші речі, сприймаємо світ зачудовано і безкорисливо. Експозиція провадить дітвака через вісім умовних станів, спільних і для дитячого переживання, і для дорослого досвіду, а також для мистецької творчості. Виставка поезії – показ тих місць, де можемо його зустріти: питливого і рвійного, зачудованого і пам’ятливого, перетворюваного і радісного, чуйного і творчого.
Окрім поезії, особливим місцем зустрічі із дітваком стала творчість львівського художника Олега Рибчинського, митця дітвацького світу і проникливого та тривалого інтерпретатора Антонича. Виставка живопису розгорнулася стобарвним прапором дня, в якому кожен знайшов свою барву, свій настрій.
У розмові про дітвака також звучать голоси Антоничевих попередників, сучасників і наступників; тих, кого він читав і перекладав, про кого згадував у записах. Образ дітвака віднаходимо на львівських фотографіях – часу Антонича і часу його читачів. Ця виставка стала нагодою не тільки нового знайомства, а й зустрічі із давніми приятелями: авторами текстів, картин, зображень.
Богдан Ігор Антонич (1909-1937)
письменник, критик, перекладач. Народився на Лемківщині, від 1928 року жив у Львові. Автор поетичних збірок “Привітання життя”, “Велика гармонія”, “Три перстені”, “Книга Лева”, “Зелена євангелія”, “Ротації”, незавершеного роману “На другому березі”, лібретто опери “Довбуш”. Довгий час Антонич лишався “нехрестоматійним” поетом, і кожне наступне покоління по-новому відкривало для себе його поезію: шістдесятники, вісімдесятники, дев’яностники… Найнесподіваніші образи – від спортивних до релігійних, від географічних до еротичних, від міських до міфологічних – надалі приваблюють читачів і митців, а коротка біографія спонукає до нових інтерпретацій.
Олег Рибчинський (1969)
художник, архітектор, дослідник. Викладач Львівської політехніки, реставратор галицьких містечок, автор графічних збірок містечкових образів – ринкових площ, ратуш, караван-сараїв, кам’яниць, дерев’яних церков та костелів. Художник-сценограф вистав “Микита Кожум’яка” та “Серенада для судженої” у Львівському академічному театрі ім. Марії Заньковецької, а також “По дорозі в Казку”, “Танок смерті”, “За зачиненими дверима” у театрі “Велес”, автор виставки живопису “З життя хлопчика” (галерея Ґердан).
Куратори: Євген Гулевич, Зоряна Рибчинська, Наталка Бабалик, Олена Галета
Дизайнер: Юрко Мориквас
