Авангардна архітектура завжди містила особливе соціальне послання. Масштабні містобудівні експерименти 1920-1930-х років, що відбувалися в різних частинах світу, спрямовувалися не тільки на встановлення нових архітектурних і естетичних стандартів, вони орієнтувалися на поширення нових цінностей, звичок, життєвих укладів і, зрештою, формували нове суспільство і нову людину. Авангардна архітектура була не лише невіддільна від соціальності, вона безпосередньо перетворювала її, задаючи нові тенденції суспільного життя. У цьому сенсі, вкрай важливо зрозуміти, що ми можемо побачити в авангардній архітектурі сьогодні, крім "пам'ятника" та історичної "спадщини". Які смисли вона демонструє? І що нового дозволяє виявити в навколишньому міському просторі, його облаштуванні, символіці та нас самих?

Мета курсу – розглянути та проаналізувати різні форми дії та впливу авангардних архітектурних експериментів міжвоєнного періоду на способи організації міського простору, ритми щоденного життя і загальну символіку архітектурного вигляду сучасних міст.

Учасниками курсу стали студенти Львівських університетів, дослідники львівських наукових інституцій та практики в сфері архітектури. Курс тривав місяць та складався з 8 занять, які відбувалися двічі на тиждень. Заняття відбувалися у формі лекцій з обговореннями по найважливіших дискусійних питаннях. Студенти виконували практичні завдання за результатами дискусій. Участь в дискусіях та результати практичних завдань були критеріями оцінювання для отримання диплому курсу.

Предметом обговорення під час занять була архітектура конструктивізму – напряму, в якому ідея перетворення соціальної дійсності знайшла своє найрадикальніше втілення. Розглядалися приклади містобудівних проектів і соціальних експериментів, які отримали розвиток у найбільших індустріальних центрах Радянського Союзу, зокрема, в Москві, Ленінграді, Харкові, Мінську, Свердловську. Крім того, учасники зіставляли експерименти конструктивізму з аналогічними тенденціями розвитку архітектури функціоналізму в Східній Європі загалом. Окрему увагу в цьому контексті було присвячено особливостям утвердження принципів функціоналізму в міському просторі Львова.

Під кінець курсу учасники мали екскурсію по об'єктах авангардної забудови центральної частини Львова, яку провела архітекторка, викладачка Львівської політехніки Юлія Богданова. Студенти отримали можливість ознайомитися не тільки з історією та особливостями будівництва ключових будівель функціоналізму, але й з основними тенденціями розвитку міста в міжвоєнний період. Вони побачили широку картину інтенсивних змін міського простору Львова в 1920-1930-х рр., в ході яких втілювалися принципи різних архітектурних традицій, підходів і шкіл.

Екскурсія стала важливим етапом для підготовки до підсумкового заняття курсу, на якому студенти представили результати індивідуальних завдань. Об'єктами розгляду стали найрізноманітніші зразки авангардних споруд Львова міжвоєнного періоду – адміністративні будівлі, палаци культури, окремі житлові будинки та цілі комплекси функціоналістичної забудови. Основним завданням було знайти нові мови опису та способи представлення цих архітектурних об`єктів у сучасній публічній риториці. У своїх проектах студентам вдалося успішно поєднати аналітичну роботу з творчим підходом. Презентації продемонстрували різноманіття різних прочитань авангардної спадщини – від традиційного архітектурно-історичного погляду до його художньо-образного осмислення. Результатом стали самостійні оригінальні дослідження, що представляють багато авангардних споруд Львова в новому і подекуди зовсім несподіваному ракурсі. Загальна дискусія за підсумками презентацій підтвердила вагомість і гостроту обговорюваної проблеми як з погляду пошуку нових способів роботи з архітектурною спадщиною, так і з погляду стратегій роботи з міським простором у цілому.

Після завершення програми, студенти отримали дипломи, які засвідчують успішне завершення курсу.