Культурний вимір 90-х

Понад два десятиліття минуло від часу, що означив початок переходу Центральної та Східної Європи від соціалізму і планової економіки до ринку та демократії. Постійні зміни регіону – приєднання колишніх країн соціалістичного блоку до ЄС і НАТО, "кольорові революції", військова агресія Росії проти Грузії та України – відкривали нові фази дискусій і розмов про рамки й межі перехідних періодів. Останні події особливо активізували дослідження, змінивши їхній фокус із політичних та економічних процесів на тему культурних вимірів трансформацій, які легітимізують зміни і надають символічних значень епохам і колективним ідентичностям.

Про те, чому так важливо звертати увагу на культурні виміри, коли ми говоримо про різні шляхи, якими пішли країни колишнього Радянського Союзу й соціалістичного блоку, щоразу більше роздумують не лише дослідники. Тема 90-х останнім часом вийшла далеко за межі академічного дискурсу – 90-ті стали модними. Ностальгія за дитинством, помножена на комерціалізацію та медіатизацію, зробила недавнє минуле віртуальним і мультиплікаційним. Про 90-ті знімають серіали, пишуть книжки, видають фото- й музичні альбоми. Достатньо зайти в інтернет, набрати відповідну комбінацію літер та цифр – і на екрані з’явиться десяток сайтів, де люди обмінюються спогадами, фотографіями, предметами про "мої 90-ті". Незважаючи на те, що це найближча історія, вона не є більш зрозумілішою, натомість – більш емоційно обтяженою. Градус оцінки коливається від "тяжкі 90-ті", "лихі 90-ті", страху через можливе "назад у 90-ті" до "золоті часи" і "якими ми були молодими". У цьому медіаміксі спогадів, вигадок і фактів простежується, як змінювалися часи, співіснували дві культурні й естетичні виміри, видно мрії та надії людей, а з перспективи часу – ностальгію або іронію.

У цьогорічній програмі до виставки "Завтра буде краще" ми спробуємо подивитися на 90-ті з перспективи інституцій та людей. Якою була культура 90-х? Які нові сенси вона творила і в який спосіб відображала зміни й реагувала на них? Чи формувала культура нові інституції? Як змінювався статус церкви в пострадянських країнах? Які права і впливи вона набувала? Як церква ставала гравцем у соціальному й культурному полі нових держав і суспільств? Хто вони – люди 90-х? Яким було їхнє щодення? Що вони одягали, що читали та про що мріяли? Як епоха радикальних змін формувала їх, і як вони формували епоху?

Ці та інші питання стануть предметом наших розмов з дослідницями Наталею Шліхтою, Зоєю Звиняцьківською, Оленою Галетою, Катериною Радченко, митцями Влодком Кауфманом, Сергієм Проскурнею і Тадеушем Рольке.

Координатор програми: Ірина Мацевко

За підтримки:

Зображення

Верхнє: Тадеуш Рольке, 1991

Галерея: Ірина Середа