Розплутуючи імперію
2022
Війна Росії проти України – це не тільки війна з певною територією або проти певного народу. Це війна з культурою. Це війна, якій передують ідеологічні маніфести, зрушення в структурах створення знань і сенсів, а також руйнування свободи слова. Шари, які лежать під поверхнею цієї війни, відносять нас на багато десятиліть і століть в минуле.
У цьому проекті разом з критиками та науковцями ми намагаємося проаналізувати ці передумови в українській та російській історії та культурі і поділитися ними з міжнародною аудиторією в популярних виданнях.
“Розплутуючи імперію” має два цикли статей.
Перший (кураторки – др. Софія Дяк та др. Мейгіл Фавлер) зосереджується на історії та культурі на території сучасної України за рамками популярних заголовків, за межами образів, які люди щодня бачать у новинах. Цикл має на меті поділитися історіями та аналізом експертів з цього регіону з ширшим загалом. Підкреслюючи різноманітне та динамічне минуле регіону, ми сподіваємося створити для закордонних читачів вікна в Україну та ширше – у Східну Європу. Пропонуючи такі історії,як архітектура конструктивізму в Харкові, історії опору під час Другої світової війни, та навіть непрості сімейні історії наших колег, ми висвітлюємо Україну як окреме повноправне місце, і місце, яке варте нашої уваги.
Друга серія, кураторками якої є Дарія Бадьйор та Анастасія Платонова, висвітлює сучасну культуру Росії та її глобальне поширення. Як писав Едвард В. Саїд, "Влада поширювати певний наратив або блокувати формування і появу іншого наративу дуже важлива для культури та імперіалізму". Занадто довго "російська" культура, у розумінні Саїда, відносила Україну до східної цивілізації. Ми хотіли б заглибитися в ці давні ієрархії, сформульовані у найсвіжіших зразках мистецтва, музики, фільмів та літератури, які глибоко пов'язані з сьогоднішньою війною в Україні. Ми хочемо представити постколоніальну позицію щодо російської культури. У цій серії ми також детально описуємо сучасних українських діячів культури, художників та письменників, чиї біографії та мистецтво допомагають пояснити життя в Україні в останні кілька років.
ОПУБЛІКОВАНІ СТАТТІ
![post picture](https://www.lvivcenter.org/wp-content/uploads/2022/03/Znimok-ekrana-1-300x218.png)
Why We Need a Post-Colonial Lens to Look at Ukraine and Russia, Дарія Бадьйор
Hyperallergic / 9.3.2022«Певним чином російська культура завжди була імперською, зацикленою на центрах (Може, ви чули щось про децентралізацію в Росії? Аж ніяк.), яка практично ніколи не підтримувала периферію. Наче творці культури в Росії ніколи не питали себе, звідки щось береться, у тому числі фінансування, музейні об’єкти, світові дифірамби, чи крупні міжнародні проєкти, які було так легко реалізовувати і просувати».
![post picture](https://www.lvivcenter.org/wp-content/uploads/2022/03/5o3-J8_400x400-300x300.jpg)
«Cannes: en réponse au boycott des films russes», Сергій Ксаверов
Le Club de Mediapart / 09.3.2022«Російський культурний продукт, хоче він того чи ні, представляє Росію. Навіть створений протестуючими росіянами, особливо серед тих, хто проживає в Росії. Адже поряд з відвертими пропагандистськими фільмами, вони становлять дві сторони тієї самої монети, так чи інак – путінський режим і культурна опозиція. Словом, я не думаю, що це двоєборство. Це частина тієї самої системи.»
![post picture](https://www.lvivcenter.org/wp-content/uploads/2022/03/petrovka-book-market-in-kiev-e1664145805931-300x219.jpeg)
Sprache und Krieg: „Russisch ist eine Trophäe, die wir behalten“, Катерина Ботанова
Der Tagesspiegel / 18.3.2022«А, може, нарешті зараз маємо вирішальне мовну битву, і жодному з нас ніколи більше не доведеться пояснювати Глобальному Заходу «схожі і відмінні риси» між українською і російською мовами і культурами, мовну карту України, її колоніальне минуле, її сучасну багатомовність, і те, що російськомовність не робить тебе росіянином?»
![post picture](https://www.lvivcenter.org/wp-content/uploads/2022/03/Znimok-ekrana-2-e1664145834283-300x208.png)
Not all criticism is Russophobic: on decolonial approach to Russian culture, Лія Достлєва, Андрій Достлєв
Журнал BLOK / 29.3.2022«Ця війна витягнула на поверхню проблему, за яку слід було взятися вже давно: у вирі заяв про війну в Україні не всі голоси почуті однаково. Навіть сьогодні ієрархія прав проявляти активізм, досі відображає колоніальні наративи, і це призводить до неготовності прийняти українські голоси на рівних.»
![post picture](https://www.lvivcenter.org/wp-content/uploads/2022/03/326F3GH-highres-1440x720-e1664145868164-300x256.jpg)
Ukraińska dziennikarka oskarża w OKO.press rosyjskie elity. Nie róbcie z siebie ofiar Putina, Дарія Бадьйор
OKO Press / 2.4.2022«Дискусії про відповідальність за тоталітарні режими і їх злочини проти людяності точаться вже 80 років, адже вона лежить не лише на вождях цих режимів. Цю відповідальність мають на себе взяти і ті, хто був невід’ємною частиною ієрархій тоталітарних держав, хто у різний спосіб був рупором імперських наративів і не чинив їм спротиву, хто не намагався критично переосмислити і поставити під сумнів їх правомірність.»
![post picture](https://www.lvivcenter.org/wp-content/uploads/2022/03/5o3-J8_400x400-300x300.jpg)
«Propagande» : lettre ouverte à Reporters sans Frontières, Анна Корягіна
Le Club de Mediapart / 4.4.2022“C’est ce que je reproche aux médias français : leur cœur bat pour les enfants de Marioupol mais leur cerveau rêve encore avec Dostoievsky que « la beauté sauvera le monde ». J’aimerais qu’ils comprennent que c’est l’Ukraine qui est en train de sauver le monde.”
![post picture](https://www.lvivcenter.org/wp-content/uploads/2022/03/medium_Kazino-de-pari-e1664145969302-300x282.jpg)
Theater in Oekraïne, by Mayhill C. Fowler
De Groene Amsterdammer / 9.4.2022«Культура матеріалізує ієрархії, але вона також може і ставити їх під сумнів. Сьогодні «Театр в Україні» може мати широке значення жахіть Маріупольського драматичного театру, де донині рятівники не можуть знайти всіх постраждалих через невпинні обстріли росіян. Але театр в Україні означає більше, ніж просто притулок. Насправді у цьому регіоні багата театральна культура. «Театр не аж такий важливий,» – скажете ви? Чи радше не такий визначальний для осягнення України, як геополітика, дипломатія чи путін. Та насправді театр віддзеркалює суспільство, особливо в такому регіоні, як східна Європа, де театр набув особливих сенсів, адже упродовж тривалого періоду тут не було політичної нації чи можливості відкрито висловлювати свою політичну позицію.»
![post picture](https://www.lvivcenter.org/wp-content/uploads/2022/03/SEI98513947-e1664145931651-300x234.jpg)
We need to talk about the influence of Russian culture, Дарія Бадьйор
The Independent / 19.4.2022«Деколонізація видатних культурних інституцій означає не просто позначити одну країну імперією, а іншу – колонією (у контексті східної Європи ці позначення розмиті, комплексні і вимагають інтелектуального уточнення). Це також означає надати голос тим, хто не так чисельно представлені, як «імперські» представники, у пресі, у програмах фестивалів, чи в університетських курсах. Гадаю, що ставлячи поряд прізвища російських і українських кінематографістів – в одному тексті у заявах, у панельні дискусії чи у тематичні програми, кінофестивалі продовжують підсвічувати перших і заглушати других».
![post picture](https://www.lvivcenter.org/wp-content/uploads/2022/03/5o3-J8_400x400-300x300.jpg)
Décoloniser les toponymes ukrainiens, Надія Бернар-Ковальчук
Le Club de Mediapart / 29.4.2022“Jusqu’à récemment le mécanisme de transposition des toponymes ukrainiens en anglais et en français consistait à les coller systématiquement à la prononciation ou à l’écriture en russe. Considérant ces usages comme un résidu malsain d’une époque marquée par la domination impériale russe sur leur pays, les Ukrainiens demandent d’adapter l’écriture de toponymes à leur prononciation en ukrainien.
![post picture](https://www.lvivcenter.org/wp-content/uploads/2022/03/b1bdff51009be5c1ab11e815c0a2adfb-300x202.jpeg)
Ukraine as an Active Subject: In Search of a New Language, Іван Козленко
Критика / квітень 2022 р.«Повернення України на міжнародну арену вимагає перегляду більшості знайомих нам понять в гуманітаристиці. Відтак, мова, яку ми можемо пропонувати для опису нового повоєнного світу, має надважливе значення.»
![post picture](https://www.lvivcenter.org/wp-content/uploads/2022/03/TITANS_LEBUTA_KinderAlbum_UkrainianTitansHoldUpTheSky-300x212.jpg)
Defined by silence — The Ukrainian art that was destroyed and the art that never happened, Катерина Ботанова
Eurozine / 12.5.2022«Українські митці усіляко намагаються знайти нову мову для опису свого досвіду війни, яка би виходила за рамки метафор і банальностей. Одні все документують, мов у лихоманці, інші відреаговують у поспішних ескізах, у колоні біженів зі своїми дітьми. Чимало митців взагалі нічого не творять – вони на передовій».
![post picture](https://www.lvivcenter.org/wp-content/uploads/2022/09/russias-attack-on-ukraine-continues-in-kharkiv-300x128.jpeg)
Selbstkritik vergeblich gesucht: Die leidige Rolle der russischen Intellektuellen, Дарія Бадьйор
Der Tagesspiegel / 12.5.2022«Цілий місяць ми ведемо серйозну розмову на важливі теми: про роль культури у часі війни, деколонізаційні процеси, які відбуваються у нас очах, та життя, яке чекає на нас усіх після війни. Аби росіяни могли долучитися до такої розмови, їм слід переоцінити свої дії і подумати, що не було зроблено, щоб запобігти цій війні.”
![post picture](https://www.lvivcenter.org/wp-content/uploads/2022/03/5o3-J8_400x400-300x300.jpg)
Quand le Festival de Cannes essaie de taper fort, Анна Корягіна
Le Club de Mediapart / 16.5.2022“La Russie vient de larguer 12 missiles sur ma ville natale de Krementchouk, dans la région de Poltava en Ukraine. Chez moi, à Paris, je me prépare à aller à mon 10e Festival de Cannes. Je me pose beaucoup de questions en ce mois de mai. Je me dis que le plus grand festival du monde tape fort mais complètement à côté.”
![post picture](https://www.lvivcenter.org/wp-content/uploads/2022/03/Russian_Orthodox_Church_in_Hollywood-300x225.jpg)
Tsars, spies and colonialism, Олександра Поворозник
Eurozine / 20.5.2022«Трощення склянок і балалайки: Голівуд традиційно зображує царську і радянську імперії як етнічно однорідних, культурно одноманітних та винятково російськомовних. Такий невідповідний образ продовжує жити і підтверджувати імперський наратив на тлі вторгнення в Україну».
ПРО КУРАТОРІВ
Дарія Бадьйор –культурологиня, редакторка та журналістка, співзасновниця ГО «Коаліція за культуру» та співкураторка кінофестивалю «Київський тиждень критики», у 2014-2021 роках – редакторка з питань культури інтернет-видання LB.ua.
Софія Дяк (PhD) – історикиня, директорка Центру міської історії (Львів, Україна) та старша наукова співробітниця Центру новітньої історії в Потсдамі.
Анастасія Платонова - журналістка, культурологиня та редакторка з понад десятирічним професійним досвідом (Київ, Україна), у 2019-2021 роках - редакторка тем культури у Forbes Україна.
Мейгілл Фаулер (Ph.D.) – історикиня та доцентка кафедри історії Університету Стетсона, де вона також керує Програмою русистики, східноєвропейських та євразійських студій, авторка книги «Beau Monde on Empire 's Edge: State and Stage in Soviet Ukraine» (Торонто, 2017).
Проект підтриманий Інститутом наук про людину / Institut für die Wissenschaften vom Menschen
Зображення
Верхнє: © REUTERS / REUTERS/Ricardo Moraes