Слідами Аллергандів у Львові: ті, що (не)пережили Голокост
Адам Редзік
Варшавський університет2.7.2018, 17:30
Музей "Територія Терору" (просп. Чорновола 45г)
Ця лекція є розповіддю-мандрівкою слідами родини професора Мауриція Аллерганда, який загинув у Львові під час Голокосту. Він залишив винятковий документ про останній рік життя – щоденники, опубліковані пізніше внуком Лєшеком. Слухачі зможуть зануритися в атмосферу довоєнного Львова і пройтися місцями професора Аллерганда, життя якого оберталося довкола вулиці Ягеллонської – де жив, університету – де викладав, суду – де працював адвокатом, Ґранд кафе – де випивав вранішню чорну каву, залізничного вокзалу – звідки часто виїжджав до Варшави у відрядження; зможуть відчути весь жах і трагедію Другої світової і Голокосту у Львові, де з 30-особової родини Аллергандів врятувались лише внук Лешек та його батьки. Про місця дитинства, де переховувався Лєшек, про його приїзди до Львова і зв’язок з містом до кінця життя буде йтися в другій частині розповіді.
Лекція є частиною конференції "Простір пам'яті", що проходить у Львові з 1 по 3 липня 2018 р. Ініціатори проекту: "Israeli Friends of Ukraine" та "TrendVision" в партнерстві з Меморіальним музеєм тоталітарних режимів "Територія Терору", Центром міської історії, Освітнім центром з прав людини у Львові.
Подія відбувається в межах програми "Lwów, לעמבערג, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" - це серія меморіальних заходів до 75-ої річниці ліквідації гетто та Янівського концтабору у Львові. Впродовж березня-листопада 2018 року в місті відбуватимуться лекції, виставки, меморіальні концерти. Програма відбувається за підтримки Львівської міської ради та у співпраці дослідницьких, музейних та культурних організацій міста: Меморіальнй музей тоталітарних режимів "Територія терору", Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Благодійний фонд Хесед-Арьє, Львівський будинок органної та камерної музики, Музична аґенція Collegium Musicum, Програма єврейських студій УКУ, Благодійний фонд Бней Бріт "Леополіс" імені Еміля Домбергера.