Театр(без)держави

Театр як простір і як середовище є частиною ширшого культурного ландшафту міста. У ньому ми спостерігаємо реакції на зміни, підлаштування до існуючої кон’юктури та формування нових значень. Саме тут відбуваються процеси пригадування та забування, і теперішній стан театру значною мірою визначається нашаруваннями минулих досвідів та практик.

Однак театр – це в першу чергу люди: люди на сцені і поза сценою, глядачі в залі, драматурги, театральні критики, журналісти, читачі рецензій, перехожі, що зупиняються біля афіші. Усі вони формують поля взаємодії, на які безпосередньо впливає як політична, суспільна, так і економічна ситуація в місті, країні, світі, і які різною мірою залучаються та реагують на загальносвітові театральні процеси. Люди творять тексти про театр і для театру, що циркулюють в медіа; вони експериментують з простором для постановок і реагують на виклики ситуації; нарешті, вони живуть в конкретному місці і в конкретному часі і пов’язані між собою не завжди в очевидний спосіб.

Модеруватимуть зустріч театрознавиця Марія Антонюк та соціологиня Наталя Отріщенко.

Дискусія відбулась у рамках серії розмов Театр:InsideOut,  що є спільним проектом Центру міської історії та Першої сцени сучасної драматургії Драма.UA.