Кіносемінар "Гріх добробуту – почуття вини чи "біс з жиру"?"

У програмі – перегляд та обговорення стрічки "Старий Новий рік" (СРСР, 1980 р., реж. Н.Ардашников, О.Єфремов). 

1980-ий рік у Радянському Союзі – розквіт так званої епохи застою. Післявоєнна відбудова дала свої результати. Рівень життя у великих містах значно зріс. Квартира, освіта, стабільна робота, соцзабезпечення – це вже не бажані цінності, а звична основа повсякденного життя. Середньостатистичний житель соціалістичного міста вже досить далеко просунувся у справі облаштування свого матеріального благополуччя. Хоч добробут соцміщанина все-таки вимірювався доволі відносними одиницями (відносно післявоєнних лихоліть), масова міська культура починає задавати не такі вже й низькі життєві стандарти. Внутрішня суперечність між матеріалістичними та ідеалістичними цінностями, закладена у радянські дискурси ще в часи сталінізму, згасає так і невирішеною.

Трагікомедія "Старий Новий рік" чудово ілюструює останні намагання нової міщанської міської культури вписати себе у загальний гранд-наратив радянського ідеалізму. Завершення новорічних свят провокує героїв стрічки на переосмислення свого місця в житті. Чим власне є ці спроби наївної самокритичності – виявом кризи середнього віку? Похмільним синдромом? Проблисками застарілих ідеалів та юнацьких мрій? Як і всі хороші кінокартини, "Старий Новий рік" остаточних відповідей не дає. Однак, кінець фільму досить однозначно натякає – емансипацію міщанства вже не спинити.

Кіносемінар відбувається у рамках програми до виставки "Дім: Століття змін"

Зображення

Верхнє: Фрагмент стрічки  "Старий Новий рік" (СРСР, 1980 р., реж. Н.Ардашников, О.Єфремов).