Минуле у змінних кордонах: як писати історію після конфлікту?

Історія 20 століття великою мірою зосереджується на аналізі причин та наслідків воєнних конфліктів та ідеологічних проектів. Боротьба за територію та реалізацію суспільних та державних бачень вела також до численних переглядів державних кордонів. Історія України, і особливо Львова, дає багато прикладів того, як зміна кордонів означала примусові виселення та часто смерті, а потім - пристосування до нових умов. Після кожної зміни поставало питання легітимізування змін, вписування і переписування минулого місця чи міста у нові кордони та приналежності. У 20 столітті будувалися стіни, які розмежовували та ділили, але й творилися зони вільного руху, як у випадку Європейського Союзу. Водночас формувалися та переосмислювалися самі концепції того, чим є кордони, не лише між державами, але і всередині суспільств, у політичній, культурній та соціальній сферах.

У нашій дискусії з трьома істориками 20 століття ми говорили про те, якими різними можуть бути ролі істориків та значення їхньої праці у суспільствах, позначених конфліктом, війною та змінами кордонів? Які значення для долання наслідків конфліктів може мати минуле, яке так часто використовується саме для їх посилення? Як враховувати різні перспективи та бачення конфліктів у пост-конфліктній ситуації, налагоджувати діалог у суспільстві, між країнами та їх суспільствами? Якими є приклади, можливості та обмеження, досвід інших країн та суспільств? Що сучасна ситуація анексії Криму та військового конфлікту приносить для осмислення змінності кордонів та їх наслідків у дослідженні та сприйнятті історії України, сусідніх країн та ширше Європи і світу?

Учасники:
Сергій Єкельчик, Університет Вікторії, Канада
Гіроакі Куромія, Університет Індіани, США
Олена Стяжкіна, Донецький національний університет, м. Вінниця
Модератор– Софія Дяк, Центр міської історії.

Дискусія відбулась в межах лекційно-дискусійної програми культурного форуму "ДонКульт".