Олімпійські морально-етичні ігри

Олімпійські ігри, як осердя міжнародного олімпійського руху, є яскравим феноменом в культурі сучасної цивілізації. Їх особлива привабливість значною мірою випливає з ідеалів і цінностей, які виходять далеко за межі спортивної діяльності.

У 1894 році, за два роки до проведення перших олімпійських ігор, на Міжнародному атлетичному конгресі з відродження олімпійських ігор, що відбувся в Сорбонському університеті Парижу, була прийнята Олімпійська Хартія. В основоположних принципах Хартії були застережені морально-етичні засади організації і проведення олімпійських ігор. Ці принципи стали не лише внутрішньою "філософією" організації ігор, а й суттєво вплинули, у подальшому, на розвиток і поширення спортивної етики у сфері спортивної діяльності в цілому. А найвищою задекларованою цінністю олімпізму, його метою, була проголошена сама людина, її гармонійний розвиток, вдосконалення і самовираження через спортивну діяльність.

На жаль, попри декларовані цінності, в олімпійському спорті є своя, "зворотня" сторона медалі. Олімпійські ігри неодноразово, в силу різних обставин, впродовж XX ст. потрапляли в орбіту політичної боротьби, заручниками і жертвами якої ставали спортсмени. Загальновідомими є трагічні випадки з спортсменами під час підготовки до олімпійських ігор, чи їх проведення, а також, факти дискваліфікації спортсменів за вживання допінгових препаратів. В останні роки вже звичною практикою стало позбавлення спортсменів олімпійських нагород завойованих у минулому, у звꞌязку з виявленням у них "слідів" вживання допінгу.

Сьогодні ми є свідками активного протистояння, суперечностей і компромісів між задекларованими цінностями і завданнями олімпійського спорту та "темною стороною" - політичними впливами і бажаннями великих рекламодавців. Все більше стираються відмінності між олімпійським і професійним спортом. Потреба нових рекордів, нових героїв і нових драм – це неохідна умова якісного і комерційно успішного образу у мас-медіа. Це зокрема породило одну з найгостріших проблем для сучасного спорту і здоров’я самих спортсменів – допінг.

Чи втримаються морально-етичні засади олімпійських ігор перед викликами сьогодення? Ким будуть переповнені допінгом спортсмени і яку ще більшу жертву їм прийдеться принести? Яке майбутнє ідеалів олімпізму?

Численні дискусії протягом останніх років піднімають питання доцільності заборони допінгових препаратів. Висловлюються пропозиції щодо його легалізації як чеснішого, з моральної точки зору, способу вирішення проблеми.

Подія відбулася в рамках супровідної програми до виставки "Спорт і Місто: Людина. Суспільство. Ідеологія".

Зображення

Верхнє: Панатенський стадіон, Афіни під час Олімпійських ігор 1896 року