Радянізація з жіночим обличчям: робітниці Львова і соціалістичний проєкт

Запрошуємо на лекцію Ірини Склокіної про історії львівських робітниць. Подія продовжує серію лекцій про урбаністичні досвіди Львова "І буде місто…".

Радянська влада покладала особливі сподівання на жінок Західної України. З одного боку, як потужний трудовий ресурс, жінки були потрібні для включення регіону у єдину систему планової економіки. З іншого боку, обіцянка ширших можливостей освіти та праці для жінок була одним з елементів пропаганди та чинником привабливості нового ладу. Протягом десятиліть, жінки із сіл, а також з інших регіонів і республік, поповнювали робітництво Львова, змінюючи саме місто.

На основі архівних джерел та колекції усних інтерв'ю доповідачка звернеться до тем соціальної історії львівських робітниць: соціального просування, партійності та активізму, сексуального харасменту, сполучення праці на фабриці та вдома, участі в партійних та жіночих осередках і у неформальних мережах взаємної допомоги. Одним із важливих прикладів є Винниківська тютюнова фабрика, де виробництво триває від австрійських часів до сьогодні, що дозволяє побачити тяглість і розриви соціальних процесів під час зміни політичних кордонів. Жінки становили значну частину робочої сили на фабриці, що стало підставою для розбудови соціальної інфраструктури, такої як дитячий садок і ясла. Перебуваючи на межі у багатьох сенсах (між містом і селом, на перетині різних етнічних та релігійних належностей, та близько кордону різних держав), жінки використовували ті можливості, що виникали у цій ситуації "поміж".

Зображення

Верхнє: біля Винниківської тютюнової фабрики, 1950-ті рр. // Фотографії старого Львова

Галерея: Оля Климук