Ганс Кох та його роль у німецько-українських стосунках під час ІІ світової війни

Ганс Кох народився 1894 р., виростав у Львові, переїхав вивчати богослов’я до Відня 1913 р. і зголосився до австро-угорської армії на початку 1915 р. До повернення додому в кінці 1921 р., він відслужив принаймні у чотирьох арміях, включно з Українською галицькою армією та Червоною армією. Кох закінчив студії та працював вікарієм і вчителем. Як антикомуніст, він приєднався до Австрійського націонал-соціалістичного руху 1930 р., що спочатку ускладнило його професійну діяльність.

Із постанням нацизму в Німеччині, Кох став професором спочатку в Кенінзберзі, а потім у Бреславі. Він відіграв ключову роль у намаганнях Німеччини привернути українських галицьких правих радикалів на свою сторону і у вересні 1939 р., і у червні 1941 р. Як офіцер розвідки й зв’язковий між Альфредом Розенбергом (майбутній міністр Райху у справах східних окупованих територій) та групою армій "Південь" влітку-восени 1941 р., Кох не міг не бути свідком нацистської політики знищення й зачищення від львівського погрому до Бабиного Яру.

Під кінець війни Кох зник в Альпах і працював учителем релігії у віддаленому селі. Поступово він повернувся до наукового життя, переїхав до Мюнхена й знову відкрив Інститут Східної Європи. В останні роки життя він особливо багато публікував, а також брав активну участь у німецькій репатріаційній політиці й супроводжував канцлера ФРН Конрада Аденауера під час візиту до Москви 1955 р. Він помер у квітні 1959 р.

Чи був Кох відданим нацистом? Яка його роль в німецько-українських стосунках під час війни? Які були його соратники до, впродовж і після війни? Чи міг він бути радянським шпигуном, як твердить журналіст Петер-Фердінанд Кох? Ось кілька питань для обговорення.

Зображення

Верхнє: Ганс Кох (1894-1959) / Wikimedia Commons