Презентація книги "Олесницький Євген. Сторінки з мого життя" 

Українська мемуаристика ХІХ ст. дотепер залишається недослідженим масивом, у якому закладено й де зберігаються ще не повністю відкриті сучасниками інтелектуальні основи новітнього українства. У спогадах "Сторінки з мого життя" Євгена Олесницького (1860—1917), адвоката і громадсько-політичного діяча, йдеться про події з історії Галичини другої половини ХІХ ст., коли відбувалося інституційне становлення українського руху, формувалася його новочасна ідеологія, пов’язана з українсько-польським розмежуванням, подоланням русофільської орієнтації та утвердженням ідеї національної єдності українців. Автор споминів — представник першого покоління світської галицько-української інтелігенції. Спогади поєднують високий інформаційний рівень з яскраво виявленою авторською присутністю, вони сповнені відчуттям непересічності власної особистості автора й повчальності його життєвих уроків. Спогади Є. Олесницького важливі не тільки як джерело для підготовки наукової біографії цього конкретного політика, а й з огляду на відтворення точнішої палітри українського руху в підавстрійській Галичині загалом, подолання усталених стереотипів, пов’язаних з канонами національної історіографії.

Спогади друкуються за першим виданням 1935 р. Текст спогадів Є. Олесницький розпочав писати в серпні 1916 р. (за рік до смерті), у розпал Світової війни, коли перебував у Відні й уже важко хворів. Хронологічно спогади доведено до 1897 р. Перевидання складається зі вступної статті, власне тексту спогадів Є. Олесницького, приміток та коментарів, словника рідковживаних слів і галицизмів, іменного покажчика, географічного покажчика, покажчика організацій і установ, покажчика періодичних видань, фотододатку. Призначення вступної статті — подати читачеві розгорнуту біографію Є. Олесницького, а також встановити достовірність його спогадів як історичного джерела. У коментарях і примітках, відмовившись від поширеної сьогодні практики "декоративного" коментування, що зазвичай зводиться до коротких енциклопедичних вказівок, упорядники зосередили увагу на тому, аби допомогти читачеві зрозуміти текст спогадів, враховуючи тогочасну суспільно-політичну та культурно-інтелектуальну дійсність. У більшості випадків ці коментарі містять посилання на сучасну літературу.

Видання підготоване до друку колективом фахівців, які представляють різні наукові та громадські інституції Львова: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівський національний університет ім. І. Франка, Видавництво ЛОБФ "Медицина і право"  та ін. Книга призначена для істориків, викладачів та студентів, а також усіх зацікавлених у глибшому розумінні української минувшини.