Презентація книг австрійських дослідників про Броди та інші містечка на колишньому австрійсько-російському кордоні

Представив дослідження Берріс Куцмані. Головним дискутантом був історик, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. Крип'якевича Василь Расевич. Презентація відбулася за участі Надзвичайного та Повноважного посла Австрійської Республіки в Україні мгр. Вольфа Дітріха Гайма.

Дві презентовані книги постали із дослідження прикордонних містечок на імперських периферіях Російської та Австрійської імперій, яке проводилося у Віденському університеті. Перша книга – це колективна монографія "Paulus Andelsgruber, Laurie Cohen, Boerries Kuzmany: Getrennt und doch verbunden. Grenzstaedte zwischen Oesterreich und Russland 1772-1918" [Розділені і все ж поєднані. Прикордонні містечка між Австрією й Росією 1772-1918 рр.](Відень, Boehlau 2011). Друга книга ґрунтується на дисертації доповідача "Boerries Kuzmany: Brody. Eine galizische Grenzstadt im langen 19. Jahrhundert" [Броди. Галицьке прикордонне містечко у довгому ХІХ сторіччі] (Відень, Boehlau 2011).

Про книги:

Розділені і все ж поєднані
Дослідження містечок на кордонах Габсбурзької імперії та Речі Посполитої, а з 1793/1795 р. – Царської Росії, є першою такою спробою вивчити обидві сторони кордону: на австрійсько-галицькій стороні це є Броди, Підволочиськ і Гусятин, а на волинсько-подільській стороні – Радивилів, Волочиськ і Гусятин (Хмельницької області).

Автори розглядають весь період існування цього кордону – від Першого поділу Речі Посполитої 1772 р. до кінця Першої світової війни 1918 р. Використовуючи за основу мікроісторичний підхід, на рівні невеликого прикордонного регіону автори показують традиції і переміни, які були наслідком "великої" політики.

Броди. Галицьке прикордонне містечко
Ця книга охоплює весь період – майже 150 років – австрійського панування у Галичині, виключаючи Першу світову війну. У кінці XVIII – на початку ХІХ ст. Броди були великим комерційним осередком Центрально-Східної Європи. Тільки в останні десятиріччя ХІХ ст. місто перетворилося із центру міжнародної торгівлі та культурної ваги у периферійне містечко австрійсько-російського кордону.

Деякі риси відрізняли Броди від інших галицьких містечок. Жодне інше містечко Австро-Угорщини не було настільки переважно єврейським, де польські римо-католики та українські греко-католики ніколи не становили більше третини загальної людності. Крім того, Броди відігравали важливу роль у єврейській науці. Властивою містечку та його околицям була також сильна прив’язаність до москвофільських рухів. Протиставлення незвичайних Бродів та типових галицьких Бродів мимоволі чи навмисно формувало сприйняття міста у подорожніх записах, літературі чи пам’яті. Сьогодні існують різні способи, щоб пам’ятати габсбурзькі Броди. Переважно, але не тільки, вони будуються на етнічних основах і проминають ненаціональні. Крім того, частково накладаючи українські, польські, єврейські, австрійські та радянські пропам’ятні місця, ми також можемо знайти місця, де прослідковуються колишні економічні, адміністративні чи культурні функції у сьогоднішніх Бродах.

За сприяння:

Зображення

Верхнє: Площа Ринок, м. Броди, 1929 р. Бібліотека Інституту народознавства, Львів / Міський медіаархів