Що відчитує фотографія? Візуальні аспекти мови їдиш

Що відчитує фотографія? Візуальні аспекти мови їдиш

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Пйотр Пілюк

журналіст і фотограф

18 липня 2011 / 14.40

Центр міської історії, Львів

 У рамках ІІ літної школи "Єврейська історія та культура Центрально-Східної Європи" Пьотр Пілюк прочитав відкриту лекцію.

Розмовна їдиш перестала звучати на вуличках міст центрально-східної Європи. Залишилися лише мури старих єврейських районів, які колись були наповнені звуками цієї мови. Проте вона, в певному сенсі, присутня там і надалі. Під фарбою, яка злущується, на штукатурці видніються рекламні написи неіснуючих фірм, магазинів і ресторанів – у Львові, Тарнові і Вільнюсі. У Варшаві, Любліні та Лодзі є своєрідна  топографія, яка стосується мови їдиш. В Кракові на Казімєжу з’являються сучасні стилізації, що нагадують про цю мову; так, зрештою, як у Варшаві під час Фестивалю Зінгера. Її можна побачити на багатьох пам’ятних таблицях, які стосуються єврейської історії, на жаль, лише до Голокосту. Зовсім по-іншому виглядає ситуація в США – там все-таки досі живе досить велика група людей, яка говорить мовою їдиш. Тому щоденне використання цієї мови в комунікації є явищем досить частотним і автентичним. Презентація шукає відповіді на питання: Чому мова замінюється на орнамент?

Пйотр Пілюк

журналіст і фотограф. Працює в редакції журналу Słowо Żydowskie, живе у Варшаві. Був стипендіатом YIVO (Інститут єврейських досліджень, Нью-Йорк), а також в Інституті ім. Гете в Берліні. Свої фотографічні роботи представляв у Європі і США. Співпрацює з Центром міської історії у Львові.