Паралельна наука? Єврейська історико-етнографічна комісія та умови для юдаїки на пізніх етапах існування Радянського Союзу

Після багатьох років складних умов для юдаїки у Радянському Союзі, у 1982 р. було засновано нову Єврейську історико-етнографічну комісію, спеціально названу так на честь зниклої попередниці пізньоімперського періоду. Це була дуже відважна спроба, особливо зважаючи на те, що деякі її члени подали клопотання на еміграцію до Ізраїлю і брали участь у незалежному єврейському русі. Втім, інші члени-засновники були поважаними колегами з інституту етнографії Радянської академії наук, які, попри свою прихильність до єврейської комісії, працювали і над іншими етнографічними темами.

У 1982 р., незважаючи на початкові застереження її головного редактора Арона Вергеліса, Комісія переконала єдиний радянський журнал на мові їдиш "Совєтіш геймланд" ("Радянська батьківщина", задуманий як орган пропаганди ліберального ставлення радянської держави до своїх євреїв, відкрити окрему рубрику про єврейську етнографію. Співпраця з журналом дозволяла Комісії публікувати деякі результати її роботи та надавлаи доступ до бібліотек та архівних матеріалів на єврейські теми. Попри недовіру і нагляд з боку держави, члени єврейської комісії, які були учасниками єврейського руху, використовували офіційні державні структури, як-от журнал "Радянська батьківщина" та Академію наук, щоб відроджувати спадщину своєї попередниці в архівах та музеях, але також проводити польові дослідження у віддалених регіонах Радянського Союзу. Отже, вона була і платформою для обміну інформацією, і стартовим майданчиком для деяких майбутніх фахівців з юдаїки.