Бути чи не бути: життєві вибори Михайла Рудницького в часи Другої світової війни

Бути чи не бути: життєві вибори Михайла Рудницького в часи Другої світової війни

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Ілля Чедолума

Інститут історичних досліджень Львівського національного університету ім. Івана Франка / Український католицький університет

7.11.2024, 18:30

Конференц-зал Центру міської історії

Запрошуємо на лекцію Іллі Чедолуми, яка продовжує публічну програму "Джерело як вибір".

У період нацистської окупації Львова літературний критик та публіцист Михайло Рудницький опиняється перед цілим рядом дилем. Походячи зі змішаної українсько-єврейської сім'ї, він мав підстави остерігатися за своє життя. Ключовим для розуміння поведінки Михайла Рудницького під час війни і його ставлення до війни опісля стала подія, що трапилася  в ніч із 3 на 4 липня 1941 року у Львові – масові вбивства польської інтеліґенції, а також їх рідних, вчинені нацистами. Друга подія, яка вплинула на поведінку Рудницького під час окупації, теж трапилася на початку липня 1941-го. Тоді в Літературно-мистецькому клубі тривала реєстрація письменників і журналістів. Не передчуваючи загрози для себе, до Клубу на вулиці Підвальній, 3 подався й Михайло Рудницький. На порозі він зустрів знайомого, який відмовив його подавати заяву про вступ, оскільки, як стверджував, на нього, як на єврея за походженням, доніс Петро Карманський, колишній приятель із "Молодої музи".

Ці дві події вплинули на перший визначальний вибір Рудницького під час окупації – залишатись в публічній сфері чи покинути її. Він обирає друге. Наступний визначальний вибір припадає на період 1943-1944 років, коли Михайло Рудницький вирішує чи залишатися у Львові та чекати другого приходу радянської влади, чи емігрувати з рештою родини та багатьма друзями. Цього разу він обирає перше.

Під час лекції дослідник пропонує разом задуматись про те, які джерела нам доступні про життєві вибори людей в часи соціальних катаклізмів; наративи джерел про вибір та як із ними давати раду; реконструкцію вибору та процесів навколо нього; і зрештою, що ми, як дослідники, можемо і не можемо працюючи з вибором людей минулих епох?

post picture

Ілля Чедолума

Інститут історичних досліджень Львівського національного університету ім. Івана Франка / Український католицький університет

PhD з історії, молодший науковий співробітник в Інституті історичних досліджень Львівського національного університету ім. Івана Франка та співробітник Українського католицького університету. Досліджує різні напрямки інтелектуальної історії та ґенезис ідеологічних традицій на українських теренах впродовж XIX-XX ст., зокрема у сфері українсько-єврейських стосунків. Під час резиденції у Центрі за підтримки Інституту гуманітарних наук (Відень) працює над проєктом, присвяченим дослідженню функціонуванню пам’яті в різних українських інтелектуальних міжвоєнних середовищах про антиєврейське насилля доби революцій та громадянських війн

Подія відбудеться в рамках публічної програми Центру "Джерело як вибір", яка організована Центром міської історії у співпраці з EHRI.  Під час зустрічей дослідники та дослідниці діляться роботою з різними джерелами про війну і масове насильство впродовж XX-XXI століть. Вибір щодо творення і збереження джерел може бути одним з інструментів втілення цього насильства або ж навпаки — протистояння йому. А наш вибір говорити про ці події через призму тих чи інших джерел творить поле, в якому складне минуле житиме у теперішньому і майбутньому.

  • img

  • img

Зображення

Верхнє: вулиця Івана Франка, Львів, 1941-1944 рр. / колекція Володимира Румянцева // Міський медіаархів Центру міської історії

Галерея: Оля Климук