"Шахтерский труд отечеству" – гірнича культура як ресурс офіційної культури

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Марта Студенна-Скруква

Інституту сходознавства Університету ім. А. Міцкевича, Познань

27.6.2015

Центр міської історії, Львів

"Шахтерский труд отечеству" – це відоме соціалістичне гасло сьогодні вже не має настільки сильного емоційного заряду, як кілька десятиріч тому. Образ шахтаря, якого пропаганда попередньої системи перетворила на "робітничого аристократа", практично нівельований. Працівників гірничодобувної промисловості не охоплює і так ослаблена у Польщі суспільна солідарність. Промислова інфраструктура, пов'язана з видобутком вугілля, щораз частіше і досить успішно використовується із зовсім іншою метою, ніж для якої створювалася. На колишніх шахтах відкриваються торгові центри, культурні та спортивні центри, музеї. Утім, частина регіону кардинально трансформується – під впливом постійного безробіття, суспільних криз, екологічних загроз. Всі ці явища відбуваються впродовж багатьох років у найбільшому басейні Польщі – у Верхній Сілезії. Незважаючи на це, а насамперед незважаючи на характерне постіндустріальне ослаблення етосу фізичної праці, видобуток вугілля залишається не тільки основою польської промисловості, але й важливою частиною польської офіційної культури в найширшому значенні, що консолідує суспільство. Це доводить справжню ефективність Польської Народної Республіки як машини гомогенізації, що зрештою ліквідувала різноманітність польського суспільства ще з часів поділів. Тема Верхньої Сілезії з відповідними економічними та культурними традиціями присутня у високій польській культурі (канон літератури і кіно), у громадському просторі (музика, гумор), а також у візуальній політиці держави (марки, логотипи) і в польській системі освіти. З культурою видобутку асоціюються спортивні клуби.

Крім представлення ролі Верхньої Сілезії в польській культурі, доповідачка також розглядала вагомість Донбасу як ключового гірничого регіону України. Лекція ставила питання про культурний потенціал Донбасу, про його місце в культурній політиці Радянського Союзу і Української РСР, а також про адаптивну здатність української офіційної культури після здобуття незалежності. Увагу було зосереджено також на аналізі прикладів використання специфіки Донбасу в національному дискурсі Україні та на пошуку подальших можливостей у цій сфері.

post picture

Марта Студенна-Скруква

кандидатка історичних наук, сходознавиця, ад’юнкт Інституту сходознавства Університету ім. А. Міцкевича в Познані. Наукові інтереси: національні та регіональні ідентичності на теренах колишнього СРСР, соціальна історія СРСР, українсько-російські відносини. Стажувалася в університетах Києва, Донецька та Харкова. Працювала для Польського центру міжнародної допомоги координатором проекту розвитку в Таджикистані. Авторка книги “Український Донбас. Обличчя регіональної ідентичності” (Познань, 2014) і співредакторка публікації “Росія в XXI сторіччі. Загрози. Проблеми. Перспективи” (Познань, 2014).

Лекція відбулась в межах лекційно-дискусійної програми культурного форуму "ДонКульт".