Опісля: Львів очима євреїв, які вижили
Наталія Алексюн
Коледж Туро Вищої школи єврейських студій, Нью-Йорк3 серпня 2016 / 19.00
Ресторан "Ратуша" (площа Ринок, 1), Львів
У своїх свідченнях для радянської спеціальної комісії, Філіп Фрідман припускав, що дві тисячі євреїв ще жили в місті Львові, коли Радянська Армія зайняла його в липні 1944 р., тоді як перед німецькою окупацією тут було 150 тисяч євреїв. Уродженець Львова, він сам утік із Янівського концтабору і переховувався. Його свідчення зосереджені на руйнуванні громади, але в них постають і питання про пережиття чоловіків, жінок і дітей, які дожили до осені-зими 1944 р. З погляду членів новоствореного єврейського комітету, який став магнітом для всіх львівських євреїв, євреї, що вижили, поділялися на три категорії – "арійці", що вижили за т.зв. арійськими документами, "лісові люди", які приєдналися до партизанів, і "щурів", які переховувалися. Як всі вони намагалися перебудувати своє життя як особистості і як громада в радянському Львові? Якими були їхні пріоритети й дилеми? Ми розглянемо свідчення, щоденники, спогади та усні історії, щоб не тільки простежити перші кроки тих, хто вижив, а й подискутувати, яким вони пам'ятають.
Лекція відбудеться англійською мовою зі синхронним перекладом.
"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).
Зображення
Верхнє: Спалена під час єврейського погрому Хасидська синагога (на розі вулиць Сянської і Лазневої) / "Місто у війні: про листопад 1918 року у Львові". Львів Інтерактивний
Галерея: Ірина Середа