Мешкати поруч? Суспільні та етнічні групи у просторі Львова кінця XIX століття

Запрошуємо на лекцію Владислави Москалець, що продовжує публічну серію "І буде місто…".

Наприкінці XIX століття Львів стрімко розвивався і розбудовувався. Це було місто численних поділів: національних, суспільних та професійних. У деяких повсякденних ситуаціях ці поділи могли бути плинними, в інших – творили непереборні межі.
У своїй лекції дослідниця розповість про те, як ці поділи відображались у житлових практиках мешканців міста, зокрема тих, які належали до середнього класу чи шляхти. Обраний час – друга половина XIX століття – важливий, оскільки саме в цей період, окрім розбудови, відбувалися зміни в практиках проживання.

Після емансипації 1867 року євреї могли вільно оселятися у всіх дільницях міста, і заможніші члени спільноти почали обирати нові місця для проживання. Також урбанізувалася шляхта, намагаючись зберігати свій стиль життя та організовуючи багато світських подій. Вищий середній клас, представлений промисловцями та банкірами, намагався поєднувати робочий ритм життя із практиками, запозиченими у шляхти.

Чи таке проживання по сусідству у новозбудованих районах витворювало свою власну міську культуру, спільну для різних національних і суспільних груп? Поєднуючи статистичні дані списків платників податків та его-документи декількох львівських родин – української інтелігенції Грушевських, польської шляхетської Богдановичів і єврейської банкірської Лілієнів – дослідниця реконструює місто не лише як простір поділів та змагань, але і як арену для витворення нових форм співіснування.

Зображення

Верхнє: Львів, вул. С. Крушельницької, 1880-1890-і // колекція Танаса Никифорука // Міський медіаархів Центру міської історії