У пошуках праці: про що говорить робітнича історія Америки?

У пошуках праці: про що говорить робітнича історія Америки?

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Деніел Джей Валковіц

Університет Нью-Йорка

25.6.2015

Центр міської історії, Львів

Робітнича історія у Сполучених Штатах зазнала значних змін у 1960–1970-х роках, коли переключилася із вивчення профспілок на робітничий клас. Цей перехід відбувся в результаті декількох змін. По-перше, університети, в яких раніше навчалася лише еліти, стали більш демократичними з приходом учасників Другої світової війни, а також дітей іммігрантів другого і третього поколінь – представників все чисельнішого середнього класу. По-друге, афро-американці почали вимагати рівних прав, що закінчилося цілим десятиліттям протестів, які часто переростали в насилля. Адже вони також воювали у Другій світової війні, але через расизм так і не отримали місця в післявоєнному суспільстві. У 1960-х роках афро-американці виживали за рахунок участі у воєнних діях у В’єтнамі. Наукова маніфестація соціальних і культурних рухів 1960-х років вилилася у нову соціальну історію, у центрі уваги якої стали історії робітників, афро-американців і жінок – нових студентів університетів. Робітничу історію, написану робітничими лідерами, замінила історія, яка йшла від самого робочого класу.

Наступні десятиліття стали періодом піднесення цієї історії, але в еру неоконсерватизму – еру рейганоміки та тетчеризму їй почали чинити опір. Дехто почав скаржитися, що локальні історії руйнують минуле. Потрібен був "величний наратив", "велика історія". Відстоюючи повернення старих історій про великих людей і великі події, вони наполягали на тому, що в центрі історії знову повинні бути впливові білі чоловіки. У1990 роках історики жіночого робітничого руху пропонують новий цікавий транснаціональний погляд на працю, клас і суб'єктивність.

Сьогодні деіндустріалізація знищила чимало виробничих професій. З одного боку, це створило нові виклики та можливості для робітничого руху, а з іншого – породило значну нерівність та залежність від важкої тимчасової роботи. Неоліберальні державні нападки на робітників збігаються з ідеологією, яка підносить споживацтво над ідентичністю класів, ставлячи питання про те, як організувати робітничий клас, який часто ототожнюється із середнім класом? На рівні глобальної економіки – які уроки можна взяти з цієї історії для робітничого руху в США та в інших країнах? Усі ці питання були висвітлені в лекції через розповідь про те, як історики по-різному писали історію праці та робітничого руху в Америці.

post picture

Деніел Джей Валковіц

професор на факультеті історії і на факультеті соціально-культурного аналізу в Нью-Йоркському університеті, фахівець з робітничої і міської історії, який протягом майже двох десятиліть курував Програму з дослідження метрополій в університеті та започаткував його Програму з публічної історії. Зараз він працює над книгою про політику туризму по місцях єврейської історико-культурної спадщини в одинадцяти містах і восьми країнах, в тому числі в українських містах Львові та Києві.

Зображення

Верхнє: Soda Head