З міста до гір: виображення Карпат у культурі та мистецтві

Серія лекцій і міжнародна конференція організовані Центром міської історії (Україна) та Університетом Санкт-Галлена (Швейцарія). 

Місто зазвичай розглядають як уособлення і двигун модернізації - через торгівлю, технічний прогрес чи промисловий розвиток. Саме у місті зосереджувалася культура, комерційна діяльність і політична влада. Водночас, мешканці міст активно уявляли, переосмислювали і трансформували життя у сільській місцевості, хоч часто через руйнування. Народне мистецтво і сільське життя винаходилися і перевинаходилися, осмислювалися і переосмислювалися, творячи нові форми культури. Гори і село з природного явища перетворилися на виображене місце, яке допомагало висловлювати тривоги про умови міста, зв’язки в спільноті, кризи та погіршення середовища, про відносини між людьми і владні структури. Ландшафт став частиною зображувальних практик і навіть нав’язував ідеї про приналежність, автентичність, коріння, спільноти, держави, ієрархії і кордони.

Саме з міських центрів, великих і малих, масштабна медіатизація формувала наше уявлення про місця поза містом. Митці і письменники та і самі містяни поринули у всілякі (не)можливі втечі до лона природи - і в уяві, і наяву, з ручкою, фотоапаратом, парою лиж чи черевиків. Природа, яка починалася відразу за містом, стала досяжною ідилією. Водночас, те, що проєктувалося на природу, відображало те, що обговорювалося і уявлялося у міських публічних просторах: контури і композиція імперій, потуга і вкоріненість національних держав, прогресивність і справедливість соціалістичних проєктів. Гори займають особливе місце у цих дискусіях і уявленнях: як простори, які ділять і відмежовують, як межі, які визначають, що всередині, і як джерело автентичності. Одночасно, це не просто предмет накладання і нашарування уявлень, які йдуть з міст, а місце людського існування і взаємодій. Їх можна розглядати як контактні зони, де сільські культури зустрілися з міськими уявляннями, де свої і чужі мають пізнати один одного, де етнічні групи зустрічають національних суб’єктів, імперії формують ландшафти, а люди возз’єднуються з природою.

У нашій серії лекцій ми досліджуємо різні контексти виображення Карпат. З дослідниками та дослідницями з України, Польщі, Канади і США ми розглянемо, як Карпати сприймали, відвідували, як про них писали, фіксували на фотографіях і в кіно. Наші хронологічні рамки охоплюють період з кінця XIX століття аж до 1960-х років - від відкриття і освоєння до написання, фотографування, знімання, від відвідування до змінних досвідів заселення і осідання. У цьому тематичному діапазоні ми вивчаємо, як гори і сільські пейзажі сприймали як простір для сільського господарства, екзотичного (досучасного) мешкання, джерело для міського символізму і уявлення. Відтак, гори і місто стануть нероздільно переплетеними і взаємозалежними просторами.

• Др. Патріс Домбровскі, "Відкриваючи Карпати", березень 2021
• Др. Владислава Москалець, "Барони і селяни: неочевидні євреї у ментальному та фізичному просторах Карпат", квітень 2021
• Др. Ксенія Кєбузінскі, "Неміські практики, комерційна діяльність чи імперська служба? Юліуш Дуткєвіч і його карпатська етнографічна та ландшафтна фотографія", травень 2021
• Др. Аґнєшка Янковска-Мажец, "Міфологізація гуцулів і Гуцульщини у польському живописі (з особливим акцентом на роботи трьох львівських митців: Владислава Яроцького, Фридерика Паутча, і Казимира Сіхульського)", травень 2021
• Др. Джошуа Ферст, "Гори та смисли: виображаючи Карпати в українському радянському кіно 1960-х та 1970-х років", червень 2021

Куратор програми — Др. Богдан Шумилович, керівник публічних програм Центр міської історії.

Серія лекцій відбуватиметься онлайн на платформі ZOOM протягом березня-червня 2021 року. Трансляцію також можна буде дивитися на Youtube-каналі Центру міської історії.

Серія онлайн-лекцій завершиться міжнародною конференцією, яка відбудеться вживу наприкінці червня 2021 р. та зосередиться на комплексних питаннях міського-сільського виображення Східної Європи.

• 

• 

Зображення

Верхнє: Панорама міста Рахів, 1929, Колекція Бібліотеки Інституту народознавства Академії наук України // Міський медіаархів Центру міської історії