Домашнє кіно

Щороку у жовтні в цілому світі у багатьох інституціях, які займаються збереженням та дослідженням візуальної та аудіовізуальної спадщини, проводиться Міжнародний день домашнього кіно. Це свято покликане актуалізувати питання збереження домашніх архівів, а також зібрати місцеві спільноти, щоб поділитись власними фільмами та спогадами про минуле. 

З цієї нагоди пропонуємо програму домашніх фільмів, які були зібрані Міським медіаархівом впродовж останніх років. Хоча цей жанр є доволі конвенційним і не важко вгадати наперед, що було знято на приватній плівці формату 8 мм, а зазвичай це діти, подорожі, дозвілля та відпочинок, за кожним кадром містяться особисті історії. Частина фільмів у програмі доповнені закадровими розповідями їхніх авторів, або ж героїв. Отож, у програмі:

• Володимир Трушкевич, Прогулянки з собаками, 1978, 12 хвилин
  Схили Кайзервальду віддавна були місцем для відпочинку та прогулянок львів'ян. Багато хто подавався сюди зі своїми домашніми улюбленцями. Тільки гляньте, які вони різні та милі. Важливих членів сім'ї задокументував автор, а одна з головних героїнь згадує та розповідає про своїх собак через багато років у закадровому інтерв'ю.
• Володимир Дуда, Син, кінець 1970-х, 7 хвилин
  Зібравши кількарічні зйомки того, як дорослішає син, Володимир Дуда створив документальний фільм. Сорок років по тому вже дорослий син, музикант Юрко Дуда озвучив батькову роботу, написавши до неї власну музику.
• Грег (Григорій Порицький), Без назви, 1981, 14 хвилин
  І неформали теж знімали своїх дітей, створюючи домашні фільми. На плівці перемішались тусовки львівських хіпі, безтурботне фланерство містом і милі прогулянки з дочкою — у центрі уваги близький товариш Грега. Увага! — містить кадри несумісні з уявленням педагогів про виховання дітей. 
• Юрій Кондратенко, Без назви, 1982, 14 хвилин
  Розваги у весняному саду поруч з студентським гуртожитком та зимові лижі у Карпатах. У фільмі задокументовані романтичні будні та подорожі молодої пари на початку 1980-х. Фільм доповнений закадровим інтерв'ю, у якому головна героїня ділиться своїми спогадами, переглядаючи фільм вперше за кілька десятиліть.
• Сергій Пащенко, Well Come to Moldavia!, 1980, 9 хвилин
  Сімейна подорож до Молдови, щоб провідати родичів, перетворилась на цілий фільм та приємний літній спогад. Стрічка озвучена закадровою розповіддю авторів та героїв, які діляться спогадами сорокарічної давності.
• Вітольд Ромер, Родинна хроніка, середина 1930-х, 11 хвилин
  Родина Ромерів проживала на затишному пагорбі на сучасних вулицях Кирила та Мефодія і Менделєєва, два покоління були сусідами. На сімейних зйомках
  з середини 1930-х років зафіксовані саме ці місця і їхнє помешкання. У кадрі батьки Вітольда Євгеніуш та Ядвіга Ромери, а також його діти.
• Ігор Козак, Зустрічі, 1982, 12 хвилин
  Подорож з друзями та зустріч з тими, кого давно не бачив — це чудова нагода зняти фільм. Однак автору було замало просто задокументувати подію, тому він затіяв невелику провокацію, а сам заховався, фільмуючи усе прихованою камерою. У супровідному аудіо-коментарі автор пояснює свій задум та згадує зустріч друзів у Вільнюсі 1982-го.

Кінопоказ є частиною публічної програми до виставки "Суспільство з кіноапаратом", якою запрошуємо зазирнути у світ кіноаматорства та хочемо поділитися історією цього явища, показати унікальні, раніше небачені матеріали. А також привернути увагу й актуалізувати розмову про важливість збереження спадщини кіноаматорів.

Години роботи

• середа – п'ятниця з 12.00 до 19.00
• субота та неділя з 12.00 до 18.00
  вхід вільний

Виставка та супровідна публічна програма до неї реалізовується в межах проєкту "Суспільство з кіноапаратом: історії візуальних режимів та практик творення в Україні" за підтримки Українського культурного фонду.

Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою автора.

Зображення

Верхнє: стоп-кадр із фільму Ігоря Козака "Зустрічі"