Дерадянізація вищої освіти в епоху глобальної конкуренції: Аналітичні перспективи з позиції університетських реформ у Китаї та Росії

Реформи китайського університету є, можливо, одними з найбільш вдалих зразків цілеспрямованого подолання наслідків радянізації вищої освіти у пост-радянських країнах-сателітах. Ефективне урядове стимулювання й інституційне впровадження глобально-конкурентних стратегій не лише призвело до радикальних змін в академічній роботі та управлінні університетів Китаю, але також спонукало більш симетричні міжнародні партнерства та інтенсивний пошук наукового таланту в глобальних мережах. Конкуренція за ринки впливу зросла в національній та регіональній вищій освіті, і заохотила трансформаційні амбіції серед країн колишнього "третього світу". Аутсайдери та прокрастинатори трансформацій вищої освіти, зокрема Росія, намагаються копіювати китайську модель реформ, але зневажають низкою факторів, які є стратегічно важливими для швидких змін і балансування складних питань політичного характеру.

У запропонованій аналітичній бесіді, автор зробив екскурс в радянські "надбання" вищої освіти, порівняв університетські реформи в Китаї (з паралельним оглядом впливів Гонконгу та Сінгапуру) та в Росії (й альтернативними пошуками в Україні) та окреслив перспективи організаційного розвитку вищої освіти.