Місця для переховування. Архітектура виживання

Лекція буде присвячена місцям для переховування, які використовували євреї, щоб вижити під час Другої світової війни у Центральній та Східній Європі. Переслідувані євреї переобладнували існуючу архітектуру, щоб сховатися і вижити у надзвичайно складних обставинах. Одним вдалося вціліти, сховавшись самим, а іншим допомагали співвітчизники. Уцілілим переважно доводилося переробляти існуючу архітектуру (горища, каналізаційні колектори та підвали) на сховки, або будувати нові укриття у землянках, у дуплах дерев або навіть у порожніх склепах. Ця базова інфраструктура виживання не тільки мала переховувати людей, але й підтримувати їхні основні життєві функції, забезпечувати дахом над головою, їжею, повітрям, водою, утилізувати відходи тощо — і усе це на всього кількох квадратних метрах. Деякі сховки досі збереглися, перебуваючи на межі руйнування через занедбаність та природний занепад.

Лекція Наталії Ромік буде присвячена парадоксальній матеріальності сховків, дослідженню цього невидимого архітектурного шару за допомогою міждисциплінарних методів цифрових гуманітарних наук (таких як 3D-сканування за допомогою лазерних сканерів та оптичних сканерів, аерографічне картографування за допомогою відео-дронів, ендоскопічні зонди (зазвичай використовуються при геологічній зйомці каналізаційних систем), геодезичні заміри).

Цей науковий проєкт робить внесок у антропологічні дослідження архітектури, підкреслюючи матеріальний та просторовий вимір життя у сховках, збираючи свідчення вернакулярної архітектурної творчості, що використовується у загрозливих для життя умовах. Дослідниця зосередить увагу на таких прикладах: бункер (могила) на єврейському цвинтарі у Варшаві на вулиці Окоповій — сховок Авраама Кармі, дупло всередині 650-річного дуба "Юзеф" у Вішньовій, де ховалися брати Денгольц, підвал у Семяновіцах-Шлонських, де ховалася Чайка Клінгер, і грот поблизу містечка Королівка (Україна), де багато місяців переховувалися єврейські родини.

Наталія Ромік розглядає такі місця для переховування як пам'ятки винахідливості тих, хто пережив Голокост та їхніх помічників. Під час своєї лекції вона презентуватиме проєкт вшанування пам'яті (колектив Сенна та д-р Александра Янус) на єврейському кладовищі на Окоповій у Варшаві, використовуючи методи дослідження через перформанс та мистецтво, щоб сприяти процесам суспільної пам'яті, результати якого будуть оцінені представленням концепцій та методами експериментальної антропології.

Мова лекції польська, синхронний переклад на українську передбачений.

Лекція відбуватиметься у конференц-залі Центру міської історії. Також буде доступна трансляція на youtube-канал Центру міської історії.

Ця лекція є частиною програми "Місто і травма: розмови у рік Лема", що організована Центром міської історії та Café philosophique Lviv у Львові в рамках відзначення 100-річчя Станіслава Лема та у співпраці з Львівською міською радою та видавництвом Човен.

Зображення

Верхнє: Дослідження комунальної каналізації у Львові  // фото Тараса Назарука

Фото-мініатюра: Мацеви, що маскують вхід до сховку // фото Наталії Ромік