Озеленення Львова: політика

Озеленення Львова: політика "прикрашання" у самоврядному модерному місті

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon

Роксоляна Головата

Центр міської історії

25.7.2024, 18:30

Конференц-зал Центру міської історії

Запрошуємо на лекцію історикині Роксоляни Головатої, що продовжує серію "І буде місто…".

Під час лекції дослідниця зосередиться на муніципальній політиці "прикрашання" й упорядкування Львова, а теж ключових акторах, відповідальних за її формування, та аргументах щодо необхідності облаштування зелених зон в останній третині ХІХ – початку ХХ століть. Окрім базового гігієнічного аргументу користі зелені для мешканців міста, на першому плані було естетичне обличчя Львова.

Серед кількох груп акторів, які брали участь у процесах озеленення, були депутати Будівельної (Третьої) секції Міської ради Львова, працівники Маґістрату, які займалися безпосереднім планування й облаштуванням парків. Там сформувалася у 1880-х роках спеціальна садівнича служба. Її очолював інспектор міських плантацій й садівник Арнольд Рьорінґ. Він був автором Стрийського та Личаківського парків, почасти реалізованого проєкту львівського "Корзо" та інших ландшафтних проєктів у Львові. Окрім проєктування нового, Рьорінґу судилося працювати зі спадщиною садівника Карла Бауера.

Різні львівські середовища висловлювали очікування, враження й давали оцінку заходам міської влади щодо озеленення. Окремо варто виділити два товариства, у назві яких був термін "прикрашання". Перше – "Towarzystwo dla rozwoju i upiększenia miasta Lwowa" (Товариство для розвитку і прикрашання міста Львова) – діяло ще наприкінці ХІХ-го століття, а друге – "Towarzystwo upiększenia miasta Lwowa i okolicy" (T.U.L., Товариство прикрашання міста Львова й околиці) – вже у ХХ-му. Обидва товариства у своїх програмах передбачали передусім просвітницькі заходи для містян про те, чим є естетика міста, акцентуючи на тому, наскільки важливим є догляд за парками чи садами, а також їх помноження. Голова T.U.L. Яніна Макаревіч, наприклад, запропонувала проєкт перетворення Цитаделі на міський парк. Варто наголосити, що члени товариств мали голос у місті, позаяк багато хто був дотичний до Міської ради Львова. Членом T.U.L. був віцепрезидент Львова Тадеуш Рутовський.

Осторонь озеленення міста не залишалися також мешканці Львова. Містяни використовували парки не лише для прогулянок, фестин, але й політичних демонстрації. Це часто супроводжувалося конфліктами між містом, яке наглядало за цими просторами, й користувачами.

post picture

Роксоляна Головата

Центр міської історії

Історикиня, дослідниця та історична редакторка проєкту “Інтерактивний Львів”. Її дисертаційне дослідження було підтримано Вишеградським фондом. Тема дисертації зосереджена на урбаністичних змінах Галицького передмістя у Львові, його соціотопографії та перцепції простору у довгому 19 столітті. Наукові зацікавлення: урбаністика, перцепція простору, мистецькі мережі Львова та їхні прояви у публічному просторі міста.

Зображення

Верхнє: Вид на місто зі Стрийського парку / Колекція Ігоря Котлобулатова / Міський медіаархів Центру міської історії