Галичина: віднайдене багатобарвне минуле
Ендрю Залєвскі
Gesher Galicia11 жовтня 2016
Центр міської історії, Львів
Це історія досліджень та пошуків родинних історій, через які твориться оповідь про Галичину часів Габсбурзької монархії як місця і часу розмаїття. Розповідей, які показують плин уявлень та архівних пошуків про місце, яке зникло з карт давно, але чимало її історій є у родинних переказах у різних куточках світу. Деякі з них варто пригадати і сьогодні для того, щоб критично співставити не лише різні оповіді про минуле Галичини, але й задуматися про те, як творяться, відтворюються та перетинаються і взаємно впливають уявлення про минуле, особливо тоді, коли йдеться і про розмаїття і про конфлікти.
Лекція повертала до життя єврейську громаду Галичини. Перші десятиліття правління Габсбургів були водночас і гнітючими, і сповненими натхнення – нові імперські закони про єврейські шлюби, прийняття прізвищ, доступ до освіти і військової служби надали обертів змінам. А вони безпосередньо торкнулися життя галицьких євреїв. У той же час радикальні ідеї єврейського просвітництва кидали виклик нормам модерності у самій громаді. Їдкі сатири від нового покоління бунтівників у культурі часто викликали прокльони та нападки з боку прихильників традиційних підходів. Галицькі євреї ще ніколи не стикалися з дилемою такого величезного мовного, повсякденного вибору та вибору ідентичності. Їх громада стає живою і розмаїтою: у цьому наративі стає чутно голоси простих людей і фахівців, побожних традиціоналістів і реформаторів, мешканців містечок і великих міст. На цій спірній землі напруги між поляками, українцями і євреями йдуть впереміш з розумними компромісами, які і тримали галичан вкупі.
На основі розширеного дослідження, яке вийшло окремою книгою "Галицькі портрети: у пошуку єврейського коріння", ця презентація містила багато фотографій, історичних документів і старих карт Галичини. Відкриття автора про власну родину переплітаються із ширшим історичним контекстом. Знову і знову наші власні попередні знання про минуле змушені мінятися.
Після лекції була нагода поговорити про те чому, хто і де цікавиться Галичиною. Що означають родинні дослідження і яким є їхні вплив на те, як ми пишемо історію міст, які є родинним для різних спільнот нащадків у всьому світі? Чи через родинну історію ми можемо долати упередження та стереотипні узагальнення, чи навпаки посилювати розмежуванні між "своїм" та "іншим"? Якими є стосунки та співвідношення між академічними середовищами та сферами публічної та популярної історії. Це також стало нагодою ширше порозмовляти про те, чому ми цікавимося минулим, хто може формувати наші знання про минуле та про множинність авторів та публік у дослідженнях та дискусіях навколо історії.
Лекція відбулася англійською мовою із синхронним перекладом. Вхід вільний.