"Глянеш на фото, згадаєш мене": персональні історії українських примусових робітників та робітниць у нацистській Німеччині

Запрошуємо на лекцію Андрія Усача "Глянеш на фото, згадаєш мене", яка продовжує дискусійну програму "Джерело як вибір".

Під час Другої світової війни на примусову працю до нацистської Німеччини потрапили понад 2 мільйони людей з України. Нині їхні персональні історії – це фрагменти ширших історій багатьох українських родин.

У самих примусових робітників та робітниць було небагато можливостей, аби задокументувати свої пережиття: їм забороняли володіти фотоапаратами, їхнє листування цензурували, під час радянських повоєнних перевірок вилучали особисті документи, а дещо й вони самі знищували, аби не наражатися на зайву увагу.
Упродовж 2021-2023 років Громадській організації "Після тиші" вдалося зібрати колекцію із понад 300 артефактів, пов'язаних з історією примусової праці, передусім фотографій. Більшість з них викуплені на інтернет-аукціонах. Як вони туди потрапили достеменно невідомо. Ймовірно, після смерті власників та власниць, через відсутність нащадків або їхню байдужість до збереження сімейних історій. У гіршому випадку фото чи інші артефакти просто знищують, а в кращому – власне продають на інтернет-аукціонах. Під час повномасштабної війни такі приватні архіви у ще більшій небезпеці.

Під час лекції будемо говорити про можливості роботи з фотографічним спадком українських примусових робітників та робітниць на прикладі колекції "Після тиші": як "читати" ці зображення? чи можна повернути їм персональні історії, втрачені після потрапляння у комерційне поле інтернет-аукціонів?

Подія відбувається у межах публічної програми з документування досвіду насильства та воєнних дій "Джерело як вибір", яка організована Центром міської історії у співпраці з EHRI.

Зображення

Верхнє: з колекцій ГО "Після тиші"

Галерея: Ірина Середа